Біологія 6

Тема урока:  Біологія -наука про живу  природу.

Цілі урока: Ознайомити учнів з наукою про життя – біологією; сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати поняття про основні ознаки життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Проглянути відео матеріал.

 

2.Опонувати конспект уроку

«Біос» - життя.

                       → ботаніка (наука про рослини)

                       → зоологія (наука про тварини)

                       → мікологія (наука про гриби)

                       → анатомія (наука про людину)

                       → мікробоіологія (наука про мікроорганізми)

Біологія – комплекс біологічних наук про живу природу.

Предметом вивчення біології є:

1.    Будова, хімічний склад, функції живих організмів та їх угруповань;

2.    Поширення;

3.    Походження;

4.    Розвиток;

5.    Зв’язки організмів одне з одним та з факторами неживої природи. 

Основними властивостями або ознаками, які відрізняють живе від неживого це: 

1.обмін речовини та енергії;

2.дихання, 

3.виділення, 

4. рух, 

5.ріст, 

6.подразливість, 

7. розмноження.  

 Основними джерелами енергії рослин для забезпечення життєдіяльності є саме сонячне світло і органічні речовини. 

 Результат процесів підтримання всіх процесів життєдіяльності організм пристосовується до умов існування, тобто пристосування до навколишнього середовища .

 

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 - Повторити ознаки живого і неживого. 

- Записати в  зошиті визначення термінів біологія, ботаніка, екологія.

-Порівняти живі та нежіві об'єкти між собою.

4.Домашнє завдання: параграф 1, підручник Остапченко.                                                                                                                                                                                                    

   Тема урока: Основні властивості живого

Цілі: Ознайомитися з основними властивостями живого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

 

   2.Опонувати конспект уроку:                                                                                              

Основні властивості живого.

1.Подразливість :  Це здатність живих організмів активно змінювати свою життєдіяльність під впливом зовнішніх факторів. Як приклад подразливості можна навести реакцію тарганів на світло, від якого вони намагаються сховатися.  

2. Рух: Це здатність організму змінювати своє положення або положення окремих своїх частин у просторі

3.Дихання :Це сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм кисню із зовнішнього середовища.

4. Виділення  Це процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин. Ці продукти можуть виводитись із організму як у рідкому, так і в газоподібному або твердому стані.

5.Розмноження Це процес відтворення організмом нових особин. Як і у рослин, у тварин розмноження може бути статевим і нестатевим.

6.Розвиток  Це послідовні кількісні та якісні зміни організму тварини, що відбуваються в ньому від моменту народження і до кінця життя. Одним з етапів розвитку організму тварини є, наприклад, перетворення личинки на дорослу особину.

7.Живлення тварин Це процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності

-Організми подібні:  хімічним складом, тобто вони побудовані з тих самих хімічних речовин (органічних та неорганічних).

- Організми відрізняються один від одного послідовністю та будовою молекул нуклеїнових  кислот(ДНК).

 

Поповніть свій біологічний словник: живлення, дихання, рух, ріст, розвиток, розмноження, подразливість.

4.УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

• Організми відрізняються від тіл неживої природи хімічним складом, клітинною будовою, здатністю живитися, дихати, рухатися, розмножуватися, рости й розвиватися.
• Проглянути презентацію:
• https://docs.google.com/presentation/d/1rQ7z4iEgUSv0TNraiPUqMZarWCOkZljr/edit?usp=sharing&ouid=105594984632288982474&rtpof=true&sd=true

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть процес, пов’язаний зі збільшенням маси і розмірів організмів: 

а) дихання; б) ріст; в) живлення; г) подразнення.

2. Укажіть процес, пов’язаний зі здатністю організмів переходити зі стану спокою в активний стан у відповідь на дію певного чинника: 

  а) рух; б) подразливість; в) ріст; г) розвиток                                                                   

   Тема урока : Методи вивчення організмів.

Цілі урока: Познайомитися з основними методами які використовуються у біології.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

 

2.Опонувати конспект уроку

 методами дослідження, що використовуються в біологічних науках, є:

• описовий;

• спостереження;

• порівняльний;

• експериментальний.

1.Метод спостереження є основою біологічної наук.. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

2. На спостереженні ґрунтується описовий метод, що дає можливість аналізувати й описувати особливості біологічних систем.

3. Спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів можна виявити порівняльним методом.

4  Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах.

 Польові експерименти здійснюють у природних умовах: на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини на природні екосистеми тощо. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях — лабораторіях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких дослідники розводять штучно та утримують.

3.Закріплення матеріалу: створення власного конспекту 

Записати в  зошиті: 

методи  дослідження в біології;

4.Домашне завдання: параграф 4. підручник 

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

    «Закінчи речення».

1. Основними методами вивчення організмів є… (спостереження, опис, порівняння, експеримент).

2. Спостереження є основою… (морфологічних наук).

3. Під час спостереження за організмом втручання в його процеси життєдіяльності… (не відбувається).

4. Метод, який дозволяє виявляти подібності і відмінності між організмами та їхніми частинами, називається… (порівняльний).

Тема 1 Клітина

Тема урока: Клітина-одиниця будови організмів.

Цілі урока: Ознайомлення з будовою клітин рослин, основними положеннями клітинної теорії.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Проглянути відео матеріал.

 

 

 2. Опонувати конспект уроку

Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:

·       Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, Вона утворюється поверх клітинної мембрани;

·       Ядро-зберігає спадкову інформацію;

·       Цитоплазма-внутрішнє середовище клітини з органелами;

ü Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною;

ü Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло;

 

Основні положення клітинної теорії:

• усі організми складаються з клітин;
• клітина є одиницею будови й розвитку всіх організмів;
• клітини як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів загалом подібні за планом будови та основними процесами життєдіяльності;
• поява нових клітин є наслідком розмноження материнської клітини.

Створення клітинної теорії стало важливим етапом у розвитку біології. Згодом було здійснено багато інших важливих відкриттів у галузі вивчення клітин: відкрито різні компоненти (складові частини) клітини, досліджено різні процеси її життєдіяльності.

 3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

• Клітина є одиницею будови всіх організмів.
• Клітину в 1665 році відкрив англійський дослідник Роберт Гук. Він запропонував сам термін «клітина».
• Голландський дослідник Антоні ван Левенгук наприкінці XVII сторіччя відкрив деякі одноклітинні організми та окремі клітини багатоклітинних тварин.
• Центральну структуру клітини рослин і тварин - ядро - відкрили в першій половині XIX сторіччя чеський дослідник Ян Пуркіньє (у клітинах тварин) та англійський Роберт Броун (у клітинах рослин).
• Основи клітинної теорії, яка вплинула на подальший розвиток усієї біології, заклали німецькі вчені Теодор Шванн, Матіас Шлейден та Рудольф Вірхов.

 

4.УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Поповніть свій біологічний словник: цитологія, клітинна теорія.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Термін «клітина» в науці вперше почав використовувати: а) Антоні ван Левенгук; б) Роберт Гук; в) Ян Пуркіньє; г) Роберт Броун.
• 2. Уперше ядро в клітинах тварин виявив: а) Антоні ван Левенгук; б) Роберт Гук; в) Ян Пуркіньє; г) Роберт Броун.
• 3. Уперше ядро в клітинах рослин виявив: а) Антоні ван Левенгук; б) Роберт Гук; в) Ян Пуркіньє; г) Роберт Броун.

 

Тема урока: Метод світлової мікроскопії. Збільшувані приклади.

Цілі урока: Ознайомитися з будовою світлового мікроскопа, навчитися вираховувати  величину збільшення приладів.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

 

2. Опонувати конспект уроку.

1.Лупа - найпростіший збільшувальний прилад. Ручна лупа збільшує предмети в 2-20 разів. За допомогою лупи можна роздивитися форму клітин.

2.Мікроскоп (від грецьких слів мікрос - малий і скопео — дивлюся). У школі на уроках біології ви будете користуватися світловим (оптичним) мікроскопом.

3.Будова світлового мікроскопа:

-тубус - це спеціальна трубка, у яку вставляють окуляр; окуляр містить збільшувальні скельця в оправі.

-окуляр дослідник розглядає об’єкт дослідження;

-об’єктив (від лат. об’єктум - предмет) містить кілька збільшувальних скелець, які обернені до об’єкта вивчення;

-штатив;

-гвинт великий;

-гвинт малий;

-предметний столик.

Головним завданням під час проведення мікроскопічних досліджень є отримання чіткого зображення об’єкта дослідження. Для цього використовують великий та малий гвинти налаштування чіткості зображення.

Як визначити кратність збільшення об’єкта дослідження? На об’єктиві та окулярі цифрами позначено збільшення, яке вони забезпечують. Наприклад на корпусі окуляра зазначено цифру 15. Це означає збільшення в 15 разів. На об’єктиві є цифра 20. Це збільшення в 20 разів. Якщо перемножити ці цифри (15x20 = 300), то визначимо загальне збільшення, яке становитиме 300.

Сучасні світлові мікроскопи здатні збільшувати об’єкти дослідження аж до 3000 разів. За допомогою сучасного електронного мікроскопа можна збільшувати зображення до 10 000 000 разів!

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Тема: БУДОВА СВІТЛОВОГО МІКРОСКОПА ТА РОБОТА З НИМ

Мета: застосувати знання про будову світлового мікроскопа, навчитися працювати з ним.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: світловий мікроскоп, постійні мікропрепарати клітин водоростей (наприклад, діатомових) або інші (на вибір учителя).

Хід роботи

1. Повторіть правила користування мікроскопом по підручнику.

2. Роздивіться окремі деталі будови світлового мікроскопа: тубус, окуляр, об’єктиви, штатив з предметним столиком та дзеркалом, гвинти налаштування чіткості зображення. Запишіть будову мікроскопа до зошита.

3. Замалюйте об’єкт дослідження клітину рослини та підпишіть її будову.

4. Визначите кратність збільшення мікроскопа якщо на корпусі окуляра позначено 10, а на об’єктиві 20.

Поповніть свій біологічний словник: ручна лупа, штативна лупа, світловий мікроскоп, електронний мікроскоп. 

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Головним завданням під час проведення мікроскопічних досліджень є отримання чіткого зображення об’єкта дослідження. Для цього використовують великий та малий гвинти налаштування чіткості зображення.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Об’єкт дослідження за допомогою світлового мікроскопа можна максимально збільшити до: а) 10-25 разів; б) 3000 разів; в) 10 000 000 разів.
• 2. Для розглядання будови клітини використовують: а) ручну лупу; б) штативну лупу; в) світловий мікроскоп.
• 3. Для вивчення найдрібніших структур клітини використовують: а) штативну лупу; б) світловий мікроскоп; в) електронний мікроскопа;
• Домашне завдання: у  зошитах написати практичну роботу 1.

 

Тема урока: Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та включення

Цілі урока: Познайомитися з внутрішнім середовищем клітини : органічними та неорганічними речовинами, цитоплазмою та клітинними включеннями. Визначити їх значення для життєдіяльності рослини.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

 

2. Опонувати конспект уроку.

Цитоплазма — це весь внутрішній вміст клітини, за винятком ядра.

Який хімічний склад клітин? 

1.Усі клітини мають подібний хімічний склад;

2.Вони містять різні неорганічні та органічні речовини;

3.У клітинах є вода, містяться гази (кисень, вуглекислий газ) та мінеральні солі;

4.Білки, вуглеводи і ліпіди можуть відкладатися про запас, утворюючи непостійні структури в цитоплазмі - клітинні включення;

5.Містяться клітинні включення в вигляд зерен, краплин;

Клітинні включення є : білкові зерна в клітинах насіння пшениці; зерна крохмалю в клітинах бульб картоплі; краплини ліпідів у клітинах насіння соняшнику

Висновок: клітина живиться, тобто поглинає речовини із зовнішнього середовища. Речовини, які надійшли до клітини, змінюються. З простих речовин можуть утворюватися складніші. Під час обміну речовин утворюються також речовини, не потрібні організму. Вони виводяться з нього назовні.

Цитоплазма: Цитоплазма як внутрішнє середовище клітини об’єднує в одне ціле всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію.

ü У ній відбувається транспорт різних речовин,  розпадаються одні речовини і створюються інші. 

Л   Лабораторне дослідження №2: Рух цитоплазми в клітинах елодеї. 

11  Розглянути малюнок 35 підручника (стр. 34), під мікроскопом цитоплазма в середині клітини рухається разом з органелами клітини. Цьому сприяє постійний рух цитоплазми.

   Речовини рухаються всередині самої клітини, а також з клітини в клітину. Пригадайте, у клітинних мембранах є ділянки, що забезпечують зв’язки між клітинами. Через ці ділянки проходять так звані цитоплазматичні містки.

ü У цитоплазмі клітини є своєрідний скелет. Це система мікроскопічних білкових трубочок і ниток

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Внутрішній вміст клітини, за винятком ядра, називають цитоплазмою.
• За хімічним складом цитоплазма - це розчин неорганічних та органічних речовин.
• До складу цитоплазми входять різноманітні включення. Це переважно запасні поживні речовини, які відкладаються в клітині у великій кількості у вигляді зерен або краплин.

4. ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Цитоплазмою називають: а) увесь внутрішній вміст клітини; б) внутрішній вміст клітини, за винятком ядра.
• 2. Непостійні структури клітини - це; а) органели; б) включення.

 

• Домашне завдання: виконати тести, параграф 9 підручника.

 Тема урока: Основні органели клітини.

Очікувані результати: Познайомитися та вивчити будову мітохондрій, пластид. Види пластид та їх функції в клітині.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

 

2. Опонувати конспект уроку.

1.Мітохондрії:

1.Ці органели є в клітинах рослин і тварин.

2.Мітохондрії –двомембранні органели;

3.Функції мітохондрій перетворення енергії в клітині.

4.Мітохондрій у клітинах різних типів може бути від 1 до 100 000 і більше, залежно від того, як активно відбуваються процеси перетворення енергії.

2.Пластиди: хлоропласти, лейкопласти і хромопласти.

1. Ці органели є тільки в клітинах рослин;

2. Пластиди-двомембранні органели;

А.Хлоропласти — органели рослинних клітин, у яких відбуваються процеси фотосинтезу (мал. 41). У них з води та вуглекислого газу утворюються молекули вуглеводів. Ці органели також беруть участь у перетворенні енергії в клітинах.

Б.Лейкопласти-безбарвні пластиди не містять хлорофілу. У них запасаються вуглеводи, білки, олії.

Хромопласти забарвлені в різні кольори: жовтий, червоний, фіолетовий тощо. Вони також не містять хлорофілу, тому зеленими не бувають. Ці пластиди надають різного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю тощо.

Цікаво знати, що пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого типу. Лейкопласти за певних умов здатні перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Під час старіння листків, стебел, дозрівання плодів у хлоропластах може руйнуватися хлорофіл, і вони перетворюються на хромопласти. Але хромопласти на пластиди інших типів не перетворюються .

 

3.Вакуоль:

1.    Вакуолі заповнені клітинним соком — водним розчином органічних і неорганічних речовин.

2.    Функції вакуоль клітин рослин різноманітні. Вони забезпечують збереження форми клітини, запасають поживні речовини або накопичують непотрібні клітині речовини.

 3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Мітохондрії - своєрідні енергетичні станції клітини: вони забезпечують її енергією.
• У клітинах рослин є три типи пластид: зелені - хлоропласти, безбарвні - лейкопласти, забарвлені в різні кольори, крім зеленого, - хромопласти. У хлоропластах здійснюється фотосинтез.
• Вакуолі рослинних клітин заповнені клітинним соком з розчиненими неорганічними та органічними речовинами.

Поповніть свій біологічний словник: мітохондрії, хлоропласти, вакуолі.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: а) лейкопласти; б) хромопласти; в) вакуолі; г) мітохондрії.
• 2. Укажіть тип пластид, які здатні до фотосинтезу: а) лейкопласти; б) хлоропласти; в) хромопласти.
• 3. Основна функція лейкопластів: а) здійснення фотосинтезу; б) запасання поживних речовин; в) збереження форми клітини; г) транспорт речовин у клітину.

 Домашне завдання: виконати тести, параграф 10 підручника.

Тема урока: Ріст та розмноження клітин.

Очікувані результати: Познайомитися з процесами росту та поділу клітин, вивчити назви етапів поділу клітин.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

Ріст клітин: Усі новоутворені клітини поступово збільшуються в розмірах (мал. 47). Це стає можливим завдяки тому, що в них інтенсивно утворюються білки та інші органічні речовини.

Як відбувається розмноження клітин

 Поділ - дуже складний процес:

Етапи поділу клітин:

1.Перед поділом у ядрі стають помітними хромосоми;

2. Початок поділу: хромосоми (б) добре видно в мікроскоп, можна навіть порахувати їхню кількість. Кожна хромосома ділиться поздовжньо на дві половини;

3.Ці половини згодом розходяться до протилежних полюсів материнської клітини;

4.Навколо них формується ядерна оболонка;

5.У новому ядрі опиняється стільки хромосом, скільки їх було в материнській клітині. Далі ділиться цитоплазма. Увесь вміст клітини також рівномірно розподіляється між двома новими клітинами;

6.Так з однієї материнської клітини утворюється дві дочірні;

7.За набором спадкової інформації нові клітини вони нагадують материнську  

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Клітини як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів виявляють такі властивості живого: вони ростуть, розвиваються й розмножуються.
• Під час поділу клітини зазвичай утворюються дві дочірні, які є точною копією материнської.
• Здатність клітин до розмноження забезпечує безперервність існування життя на нашій планеті.

Поповніть свій біологічний словник: ріст, розмноження, поділ клітини.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Розміри клітин збільшуються завдяки: а) росту; б) розмноженню.
• 2. Безперервність життя на Землі забезпечується: а) ростом клітин; б) розмноженням клітин; в) обміном речовин; г) подразливістю клітин.

Установіть послідовність поділу клітин: а) утворення двох дочірніх клітин; б) розміщення хромосом посередині клітини; в) розходження частин хромосом до різних кінців клітини; г) ущільнення хромосом; д) поділ цитоплазми материнської клітини.

Установіть відповідність між органелами рослинної клітини та їхніми функціями (одна зайва).

• А ядро
• Б рибосоми
• В хлоропласти
• Г вакуолі з клітинним соком
• 1 фотосинтез
• 2 зберігання поживних речовин
• 3 захист від впливів зовнішнього середовища
• 4 участь в утворенні білків
• 5 місцезнаходження хромосом

 Домашне завдання: виконати тести, параграф 12 підручника.

Тема 2 Одноклітинні органіцзми. Перехід до багатоклітинності

Тема урока: Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу.

Очікувані результати: Познайомитися з одноклітинними організмами, їх будовою, особливостями життя, закріпити поняття фотосинтез.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

Особливості будови та процесів життєдіяльності евглени зеленої

 1.Мешкає евглена зелена в неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим умістом органічних речовин.

2.Форма клітини веретеноподібна

3.Під клітинною мембраною є пелікула –потовщення мембрани;

4.Евглена зелена реагує на зміну освітленості завдяки утвору- вічко ;

5.Рух евглени зеленої забезпечує довгий джгутик.

 6.Надлишок води з організму виводить скоротлива вакуоля, розташована біля основи джгутика. Так регулюється тиск усередині клітини.

7. Газообмін в евглени зеленої відбувається через поверхню клітини.

8.Учені остаточно не визначилися, відносити евглену зелену до одноклітинних твариноподібних організмів чи до рослин. І ось чому. Живиться евглена зелена на світлі, як рослина - здійснює фотосинтез.

У темряві евглена зелена починає живитися, як тварина: вбирає крізь поверхню клітини розчини органічних речовин. Як ви пригадуєте, такий тип живлення називають гетеротрофним. Отже, евглені зеленій властиве змішане живлення(Міксотроф)

9.Розмножується евглена зелена поділом клітини навпіл (мал. 60) (пригадайте етапи поділу клітини).

 Особливості будови та процесів життєдіяльності хламідомонади

 Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість (

1. Мешкає здебільшого в прісних водоймах (деякі види трапляються в морях і в лісових ґрунтах).

 2.Форма клітини - грушоподібна.

 3.На передньому краї розташовані два джгутики однакової довжини, забезпечують рух хламіномонади.

4. Скоротливі вакуолі (регулюють тиск в клітині);

5. Ядро-зберігає спадкову інформацію.

6 Хлоропласт у хламідомонади один - великий, чашоподібної форми ( проходить процес фотосинтезу).

7.Хламідомонаді, як і евглені зеленій, притаманний змішаний тип живлення. На світлі вона живиться за допомогою фотосинтезу, в умовах недостатнього освітлення поверхнею клітини вбирає розчинені у воді органічні речовини.

8.Газообмін, як і в інших одноклітинних організмів, відбувається через поверхню клітини.

9.Хламідомонада здатна розмножуватись як нестатево, так і статевим шляхом.

За масового розмноження хламідомонада може спричиняти явище, відоме під назвою «цвітіння» води. У цей час вода стає каламутною та зеленкуватою.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Евглена зелена - одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.
• Хламідомонада та хлорела - одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.
• Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Хламідомонада й хлорела на світлі живляться: а) готовими органічними речовинами, які вони вбирають з води; б) за допомогою фотосинтезу.
• 2. Нерухомий спосіб життя веде: а) хламідомонада; б) хлорела; в) евглена зелена; г) амеба протей.
• 3. Хлорела розмножується за допомогою спор: а) рухомих; б) нерухомих.

Тема урока : Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці водойм

Очікувані результати: Познайомитися з представниками одноклітинних твариноподібних організмами, їхньою будовою, пристосуванням до середовища життя, значенням у природі.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку.

Будова клітини амеба протея.

Ця одноклітинна істота мешкає на дні стоячих прісних водойм з рослинними рештками, що гниють.

1.форма клітини амеби протея непостійна;

 2.вкрита лише клітинною мембраною;

3.рухається амеба протей за допомогою несправжніх ніжок;

4.кулясте ядро, розташоване майже в центрі клітини;

5.є-скоротлива вакуоля;

6.живиться амеба протей бактеріями та одноклітинними водоростями;

Тип живлення, за якого організм отримує готові органічні речовини, називають гетеротрофним.

Газообмін в амеби відбувається через поверхню клітини

Розмножується амеба протей поділом клітини навпіл

Інфузорія-туфелька — звичайний мешканець неглибоких прісних водойм.

1.Рухається інфузорія-туфелька за допомогою численних війок

2.Живиться інфузорія-туфелька бактеріями, гетеротрофний тип живлення.

3. Є- ділянка клітинного рота, який відокремлений від цитоплазми клітинною мембраною

4.є-травні вакуолі

5.Неперетравлені частинки їжі виводяться через особливу органелу - порошицю.

6.Газообмін в інфузорії-туфельки відбувається через поверхню клітини.

7.Інфузорія-туфелька має два ядра - велике й мале. Велике ядро за формою нагадує насінину квасолі. Воно керує процесами життєдіяльності в клітині. Мале ядро кулястої форми зберігає спадкову інформацію та передає її дочірнім клітинам під час поділу клітини.

8.Розмножується інфузорія-туфелька поділом клітини навпіл, їй також притаманний складний спосіб обміну спадковою інформацією

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Яка роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та житті людини. 

Прісноводні одноклітинні організми — джерело живлення для різноманітних мешканців водойм, зокрема для личинок і молоді риб. Різні види одноклітинних твариноподібних організмів надають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.

Вивчити інфузорію-туфельку: форму її клітини та її рух - вам допоможе лабораторне дослідження.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІНФУЗОРІЙ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: зображення культури інфузорії-туфельки( мал.55)

Хід роботи

Завдання на порівняння. 

1.Розгляньте малюнок 55. На ньому схематично зображено загальний план будови клітини тварин, а також клітини амеби протея та інфузорії-туфельки. 2.Порівняйте їх.

3.Дайте відповіді на запитання: які компоненти цих клітин є спільними, а які - відмінними? Із чим це пов’язано?

5. Домашне завдання: параграф 14, у зошитах виконати лабораторне дослідження. 

 

Тема урока :Одноклітинні твариноподібні організми - збудники хвороб людини

Очікувані результати: Познайомитися з представниками одноклітинних які викликають захворювання, та з правилами особистої гігієни яких потрібно дотримуватися.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку:

Дизентерійна амеба 

1. Мешкає в кишечнику людини, здебільшого не впливаючи на стан її здоров’я.

 2.Пересувається й захоплює їжу за допомогою несправжніх ніжок.

3.Живиться клітинами бактерій, які мешкають у кишечнику, та залишками їжі.

За певних умов дизентерійна амеба може проникати у слизову оболонку кишечнику. Тоді вона починає живитися еритроцитами людини (еритроцити - це клітини крові, що переносять кисень).  Його ознаки - утворення виразок у кишечнику та кривавий пронос.

Цисти дизентерійної амеби через кишечник виводяться у зовнішнє середовище. Через брудні руки з некип’яченою водою, немитими овочами або фруктами цисти можуть потрапити в організм людини. У кишечнику людини оболонки цист розчиняються. З них виходять дрібні клітини.

Щоб уникнути ураження дизентерійною амебою, потрібно дотримуватися правил особистої гігієни:

• постійно мити руки перед споживанням їжі та після контакту з ґрунтом;
• пити лише кип’ячену воду та мити овочі і фрукти перед вживанням.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Серед одноклітинних твариноподібних організмів є багато видів, які паразитують в організмах людини і тварин. Поширені паразити людини - дизентерійна амеба та малярійний плазмодій.
• Дизентерійна амеба здатна проникати в стінки кишечнику людини й спричиняти їх виразки та кривавий пронос. Заразитися дизентерійною амебою людина може, проковтнувши її цисти.
• Малярійний плазмодій паразитує в еритроцитах людини. Його переносять від хворих людей до здорових самки малярійних комарів.
• Аби уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід виявляти й лікувати хворих, дотримуватися правил особистої гігієни та знищувати кровосисних комах, здатних переносити збудників цих захворювань.

Поповніть свій біологічний словник: організми-паразити, амебоїдна дизентерія, малярія.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує: а) у крові; б) у печінці; в) у кишечнику; г) у головному мозку.
• 2. Укажіть переносника збудника малярії: а) муха цеце; б) блоха людська; в) кровосисні комарі; г) іксодові кліщі.

5. Домашне завдання: параграф 14, у зошитах виконати лабораторне дослідження. 

  

Тема урока :Одноклітинні гриби – дріжджі

Очікувані результати: Познайомитися з представниками одноклітинних грибів та їх будовою.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку:

Будова клітин грибів дріжжі

1.Серед грибів дріжжі є тільки одноклітинні.

2.Вони не утворюють грибних ниток.

3.Клітини дріжджів мають кулясту або овальну форму.

4.Дріжджі можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри.

5.Найбільш відомі серед дріжджів - цукрові, або пекарські, дріжджі.

6.Розмножуються цукрові дріжджі так званим брунькуванням . Кожна материнська клітина може дати початок 20-30 брунькам.

Яке значения дріжджів у природі та житті людини? Дріжджі з давніх часів людина використовувала для випікання хліба. Археологічні дослідження показали, що в Давньому Єгипті цукрові дріжджі використовували при випіканні хліба ще понад 4500 років тому.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Дріжджі - це одноклітинні гриби. Їхні клітини мають овальну або кулясту форму. Вони не утворюють грибних ниток.
• Дріжджі надають перевагу середовищам з високим умістом цукру, поверхні плодів і листків, нектару квіток тощо.
• Розмножуються дріжджі брунькуванням.
• Цукрові дріжджі широко застосовують у хлібопекарській промисловості.

Поповніть свій біологічний словник: грибниця, дріжджі, брунькування.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Цукрові дріжджі розмножуються: а) поділом навпіл; б) брунькуванням; в) спорами.
• 2. У клітинах цукрових дріжджів клітинна оболонка: а) є; б) немає.

5. Домашне завдання: параграф 16, у зошитах виконати лабораторне дослідження. 

  

Тема урока: Бактерії: роль у природі та житті людини.

Очікувані результати: Познайомитися з будовою бактерій, значенням в природі та в житті людини.

Тип урока: Отримання нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку:

Будова бактерій:

1.    Одноклітинні;

2.    Не мають ядра, замість є нуклеоїд;

3.    Вкриті клітинною мембраною та оболонкою з муреїну;

4.    Не мають органел характерних для клітин рослин та тварин;

Як людина використовує бактерії :

 1.За участі бактерій отримують кисломолочні продукти (кефір, сири, йогурти тощо) ,оцтову кислоту. 2.Певні групи бактерій застосовують для отримання антибіотиків, вітамінів.

 3.У сільському господарстві бактерії використовують для виготовлення та зберігання зелених кормів для тварин. Застосовують бактерії і під час квашення капусти, дублення шкір тощо.

Якої шкоди бактерії можуть завдавати господарству людини: Багато бактерій можуть псувати продукти харчування, різноманітні вироби та викликати різні захворювання.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Важлива роль бактерій і ціанобактерій у природі полягає в забезпеченні родючості ґрунтів, очищенні водойм, утворенні покладів залізних руд, родовищ нафти, природного газу тощо.
• Оселяючися в організмах інших істот, одні види бактерій спричиняють різноманітні захворювання, інші, навпаки, можуть приносити їм користь.
• Поширення хвороботворних бактерій можливе повітряно-крапельним шляхом, із сирою водою, їжею або через укуси кровосисних комах чи кліщів.
• Для запобігання захворюванню на бактеріальні хвороби слід виявляти та лікувати хворих людей і тварин, зокрема за допомогою антибіотиків. Також запроваджують карантин та профілактичні щеплення.

Поповніть свій біологічний словник: взаємовигідні відносини, карантин, стерилізація, пастеризація.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Укажіть бактерії, які здатні засвоювати азот з повітря: а) зелені бактерії; б) пурпурні бактерії; в) бульбочкові бактерії; г) палички ботулізму.
• 2. Виберіть взаємовигідні зв’язки між організмами: а) паличка ботулізму та організм людини; б) конюшина і бульбочкові бактерії.

 5. Домашне завдання: параграф 17, у зошитах виконати лабораторне дослідження. 

  

Тема урока: Губки - примітивні багатоклітинні тварини

Очікувані результати: Познайомитися з будовою губок як представниками багатоклітинних твариноподібних організмів, різними типами клітин з яких губка складається.

Поповніть свій біологічний словник: губки, організми-фільтратори, регенерація.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

 

Проглянути відео матеріал.

 2.Опонувати конспект уроку

Губка складається з клітин різних типів. Кожна клітина функціонує самостійно, як в одноклітинних організмів. Але різні типи клітин можуть взаємодіяти між собою.

• Губки - загалом нерухомі багатоклітинні поодинокі або колоніальні тварини. Вони мешкають у морях або прісних водоймах.
• Тіло губок келихоподібне. У них є скелет з неорганічних та органічних речовин. Усередині тіла є порожнина, з’єднана із зовнішнім середовищем отвором на верхньому кінці тіла.
• Губки мають клітини різних типів: покривні, комірцеві, амебоїдні та інші. Покривні клітини утворюють зовнішній шар губок; клітини із джгутиками, які зазвичай вистеляють порожнину губок, забезпечують рух води через їхнє тіло; амебоподібні клітини слугують для перетравлення їжі та транспорту поживних речовин до іншої клітини.

Розмноження губок нестатеве або статеве.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Роль губок у природі та житті людини 

Губки беруть участь у самоочищенні водойм. Наприклад, невелика губка лейконія, заввишки до 10 см, за добу може проганяти крізь своє тіло понад 20 л води. Губками живляться інші мешканці водойм.

         З тіла губок було виділено багато речовин, які застосовують у медицині (вони прискорюють      загоєння ран, мають бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин) або в косметиці. Губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід - вапняків.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Позначте клітини губок, які насамперед беруть участь у перетравленні їжі; а) покривні; б) комірцеві; в) скелетні; г) амебоїдні.

2. Укажіть клітини губок, у яких є джгутик: а) амебоїдні; б) скелетні; в) комірцеві; г) покривні.

 5. Домашне завдання: параграф 20, записати конспект уроку.

Тема 3 Рослини

Тема урока : Рослина - живий організм

Очікувані результати: закріпити знання про властивості живого організму: дихання, живлення, фотосинтез; вивчити зовнішню будову рослини;

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Проглянути відео матеріал.

 2.Опонувати конспект уроку

• Рослини здатні до фотосинтезу. Використовуючи енергію світла, вони створюють органічні речовини з неорганічних. Тому рослини - це автотрофні організми. У процесі фотосинтезу рослини виділяють кисень та вбирають вуглекислий газ.
• Дихання - процеси розкладання органічних речовин з вивільненням енергії, необхідної для життєдіяльності організму. Під час дихання рослина вбирає кисень і виділяє вуглекислий газ.
• Унаслідок випаровування води листками посилюється надходження з ґрунту розчину поживних речовин та охолоджується рослина.
• Корені та пагони - вегетативні органи рослини. Квітка, плід і насіння - генеративні органи.

Поповніть свій біологічний словник: випаровування, вегетативні та генеративні органи.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Зазначте органели клітини рослин, у яких відбувається фотосинтез: а) ядро; б) хлоропласти; в) вакуолі.
• 2. Укажіть вегетативний орган рослини: а) квітка; б) насінина; в) пагін; г) плід.
• 3. Визначте, чим процес фотосинтезу відрізняється від дихання: а) кисень поглинається; б) кисень виділяється; в) вуглекислий газ виділяється.
• 4. Укажіть процес, під час якого рослини виділяють кисень: а) фотосинтез; б) дихання; в) випаровування води.

 4. Домашне завдання: параграф 21, записати конспект уроку.

Тема урока :Тканини рослин

Очікувані результати: познайомитися з будовою тканин рослини та їх функціями.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Тканина рослини, твірна тканина, постійна тканина, покривна тканина, провідна тканина, основна тканина.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Проглянути відео матеріал.

 2.Опонувати конспект уроку

Тканина рослини — це сукупність клітин, які виконують спільну функцію або функції.

Класифікація тканин. Тканини бувають твірні та постійні

Клітини твірних тканин здатні до поділів. Тому твірні тканини протягом усього життя рослини утворюють нові тканини і органи. Цим самим забезпечується ріст та розвиток рослини.

Основними групами твірних тканин є верхівкові і бічні. Верхівкові твірні тканини розташовані на верхівках коренів і пагонів. Завдяки ним відбувається ріст рослини в довжину та утворення нових частин кореня і пагона. Вічні твірні тканини не утворюють нових частин тіла рослини, але зумовлюють ріст у товщину вже існуючих коренів і стебел — так зване потовщення.

Постійні тканини утворюються з клітин твірних тканин. Постійні тканини розрізняються за функціями. 

1.покривні тканини, які регулюють обмін речовинами із зовнішнім середовищем,  

2.провідні тканини які здійснюють транспортування речовин між надземними і підземними органами рослини. 

3.основні тканини-розміщені між покривними і провідними розміщені , зокрема фотосинтезуючі, запасаючі та механічні.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

ВИСНОВКИ

• 1. Багатоклітинна рослина — це не лише механічне об’єднання клітин, а система, яка працює як єдине ціле завдяки обміну речовинами між цитоплазмами різних клітин.
• 2. Клітини рослин об’єднуються між собою і утворюють різноманітні тканини, що виконують певні функції.
• 3. Твірні тканини забезпечують утворення нових частин тіла рослини, а постійні тканини — життєдіяльність рослинного організму.
• 4. Постійні тканини відповідно до особливостей їх будови, розміщення та функцій поділяють на покривні, провідні й основні.

 4. Домашне завдання: параграф 22, записати конспект уроку.

Тема урока : Корінь. Будова і функції

Очікувані результати: вивчити будову кореня, його функції, значення поживних речовин для рослин.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

2.Проглянути відео матеріал.

Корінь - це підземний вегетативний орган рослини.

 1.Він росте верхівкою вниз унаслідок впливу сили тяжіння Землі.

2.Корінь  закріплює рослину та утримує її в ґрунті.

3.Функція кореня - вбирання води з розчиненими в ній мінеральними речовинами і транспортування її до надземної частини рослини, тобто забезпечення мінерального живлення рослини. зовнішня будова кореня 

Зони кореня:

1 - кореневий чохлик;

2 - зона поділу;

3 - зона розтягування;

4 - всисна зона;

5 - провідна зона

Функції зон кореня

1.Кореневий чохлик  вкриває верхівку кореня й поліпшує просування його в ґрунт.

2.Під кореневим чохликом розташована зона поділу завдовжки 2-3 мм . Складається ця зона з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і забезпечують утворення нових клітин.

3.Над зоною поділу - зона розтягування . У ній клітини ростуть. Вони видовжуються, просуваючи зону поділу з кореневим чохликом у глиб ґрунту. Довжина цієї ділянки кореня не перевищує кількох міліметрів.

4.Всисна зона, або зона кореневих волосків, розташована над зоною розтягування. Завдяки цим волоскам поверхня кореня в сотні разів перевищує загальну площу надземної частини й забезпечує поглинання води та поживних речовин з ґрунту.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

БУДОВА КОРЕНЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ФУНКЦІЯМИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: корені редису або проростка пшениці, постійні мікропрепарати «Корінь пшениці», мікроскопи, лупи, предметні та накривні скельця, забарвлена чорнилом вода, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте молодий корінь рослини за допомогою лупи. Знайдіть кореневий чохлик, зони поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками та провідну.

2. Покладіть молодий корінь на предметне скло в краплину води, забарвлену чорнилом. Роздивіться цей мікропрепарат під мікроскопом (або постійний мікропрепарат «Корінь пшениці»).

3. Знайдіть верхівку кореня з кореневим чохликом, зону поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками, провідну.

Ми вже згадували, що важливою функцією кореня є забезпечення мінерального живлення рослини.

Дайте відповідь на запитання

• 1. Що таке кореневий чохлик? Які його функції?
• 2. У якій зоні кореня всмоктується розчин мінеральних речовин?
• 3. Які особливості внутрішньої будови кореня у всисній зоні?
• 4. Що таке мінеральне живлення?
• 5. Як вода та мінеральні речовини надходять до кореня?

 

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Корінь складається з різних за особливостями будови та функцій ділянок - зон. Його верхівка вкрита кореневим чохликом, під яким розташована зона поділу.
• За рахунок клітин зон поділу та розтягування корінь росте. У всисній зоні наявні кореневі волоски, які забезпечують мінеральне живлення рослини.
• Провідною зоною поживні речовини пересуваються до надземної частини рослини. У ділянці всисної зони кореня можна виділити шари кори та центральний циліндр.
• Корінь не лише утримує рослину в ґрунті, а й всмоктує воду і розчинені в ній поживні речовини та транспортує їх до надземних частин рослини. Речовини, які рослина отримує з ґрунту, потрібні їй у різних кількостях. Насамперед рослині потрібні сполуки Нітрогену. Калію та Фосфору. Щоб кількість поживних речовин у ґрунті не зменшувалась, слід вносити органічні та мінеральні добрива.

Поповніть свій біологічний словник: кореневий чохлик, зони кореня: поділу, розтягування, всисна, провідна, кореневі волоски, мінеральне живлення, добрива.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

Укажіть частину кореня, яка реагує на силу тяжіння: а) зона поділу; б) зона розтягування; в) кореневий чохлик; г) зона кореневих волосків.

Установіть правильну послідовність складових зовнішньої будови кореня знизу вгору: а) всисна зона; б) кореневий чохлик; в) зона розтягування; г) зона поділу; д) провідна зона.

Установіть правильну послідовність поглинання рослиною води: а) судинами кореня та стебла вода потрапляє до всіх інших органів рослини; б) по клітинах кори кореня вода потрапляє до судин центрального циліндра; в) вода надходить через кореневі волоски до клітин кори кореня.

4. Домашне завдання: параграф 23, записати конспект уроку.

 Тема урока: Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини

Очікувані результати: закріпити поняття фотосинтез та провідні тканини рослин, вивчити поняття присисна сила кореня, випаровування, дихання.

1.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

2.Проглянути відео матеріал.

Які взаємозв’язки існують між частинами рослинного організму. 

1.Воду й мінеральні речовини з ґрунту до пагона постачає корінь.

2.Утворені в листках органічні речовини по стеблу транспортуються до кореневої системи.

3.У клітинах і судинах кореня внаслідок заповнення їх водним розчином, який вбирається кореневими волосками з ґрунту, виникає кореневий тиск. Він забезпечує рух розчинів до надземної частини рослини( висхідний потік)

4. У листках проходить процес фотосинтезу де утворюються органічні речовини які спускаються до кореня( нисхідний потік).

Як рослини регулюють свої життєві функції.

 Робота різних органів узгоджується завдяки виробленню рослиною особливих біологічно активних речовин, які називають фітогормонами. Вони (у надзвичайно малих кількостях) регулюють ріст і розвиток рослин.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Організм рослини є цілісною системою, у якому робота різних органів взаємоузгоджена. Зв’язки між різними частинами рослини насамперед забезпечують провідні тканини.
• В узгодженні роботи різних органів та частин рослини важлива роль належить фітогормонам. Ці біологічно активні речовини регулюють у рослині різні процеси життєдіяльності.

Поповніть свій біологічний словник: кореневий тиск, присисна сила листків.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Зазначте частини рослини, якими відбуваються висхідні потоки розчинів поживних речовин: а) судини; б) ситоподібні трубки; в) корок; г) шкірка.
• 2. Зазначте частини рослини, якими відбуваються низхідні потоки розчинів поживних речовин: а) судини; б) ситоподібні трубки; в) серцевинні промені; г) корок.
• 3. Назвіть біологічно активні речовини, які здатні захищати рослини від хвороботворних мікроорганізмів: а) фітогормони; б) фітонциди; в) вітаміни.

Дослідницький практикум «Транспорт речовин по рослині» (виконувати вдома з допомогою дорослого).

• 1. Протягом семи днів проростіть насіння квасолі або гороху (на вибір).
• 2. Воду в дослідній посудині із семиденними проростками замініть на розчин харчового барвника. Періодично доливайте воду в посудину, зберігаючи початковий рівень розчину.
• 3. Через три дні корені проростків сполосніть у чистій воді, злегка просушіть їх паперовою серветкою.
• 4. Зробіть поперечний розріз кореня і за допомогою лупи на білому аркуші паперу встановіть, якими його ділянками рухався забарвлений розчин.

Тема 5. Гриби

Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся про:

1.особливості будови, живлення та росту грибів;

2.їстівні та отруйні гриби і способи їх розпізнавання;

3.значення грибів у природі та господарській діяльності людини;

4.взаємодію грибів з рослинами та водоростям

Тема урока: Поняття про гриби та особливості їх живлення

Тип урока: Отримання нових знань.

Очікувані результати: Познайомитися  з представниками  царства гриби, їх спосіб живлення, 

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ Позаклітинне травлення, ферменти, всмоктування, грибниця, сапротрофи, симбіотрофи. 

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся про:

1.особливості будови, живлення та росту грибів;

2.їстівні та отруйні гриби і способи їх розпізнавання;

3.значення грибів у природі та господарській діяльності людини;

4.взаємодію грибів з рослинами та водоростям

1. Гриби є гетеротрофами. Вони поглинають поживні речовини виключно шляхом всмоктування, що відрізняє гриби від тварин.

• 2. Всмоктуванню поживних речовин передує процес позаклітинного травлення — розкладання поза клітиною складних органічних сполук на прості за допомогою ферментів, які виділяються клітиною.
• 3. Позаклітинне травлення дозволяє грибам використовувати в їжу навіть ті органічні речовини, які майже не споживають інші організми (зокрема целюлозу деревини).
• 4. Енергію більшість грибів отримує шляхом дихання.

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть таблицю в зошит і доповніть її способами живлення й отримання енергії рослинами і грибами:

«Ні» в дужках означає: як правило — ні, але відомі виключення.

• 2. Усі знають, що грибам для росту необхідна вода. Також відомо, що звичні для нас шапинкові гриби під водою не ростуть. А чому? Спробуйте сформулювати та обґрунтувати власну гіпотезу. 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Чому гриби активно ростуть після дощу або у вологих умовах?
• 2. Чи виділяють гриби кисень?
• 3. Чи є у складі грибів хлорофіл?
• 4. Чим гриби відрізняються від тварин та рослин за способом живлення?

 4. Домашне завдання: параграф 51, записати конспект уроку.

Тема урока: Екологічні групи 

Тип урока: Отримання нових знань.

Очікувані результати: Познайомитися зі способами живлення грибів (сапротрофи, паразити, сімбіотрофи), виконати лабораторне дослідження   « Будова цвілевих грибів"

 ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ , сапротрофи, паразити, сімбіотрофи

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

• За характером живлення серед грибів можна виділити такі основні екологічні форми: сапротрофи, які розкладають органічні рештки; гриби, які живляться за рахунок симбіозу з іншими організмами; гриби-паразити.
• За джерелом надходження поживних речовин гриби поділяють на сапротрофів, паразитів та симбіотрофів. 
• Джерелом поживних речовин для грибів-сапротрофів є мертва органічна речовина. 
• Для грибів-паразитів — це органічні речовини живих істот. 
• Гриби-симбіотрофи живуть у симбіозі з іншими організмами і отримують від них поживні речовини

  
  

  Енергію гриби отримують шляхом дихання — за допомогою кисню вони розкладають у мітохондріях частину поглинутих простих органічних речовин на вуглекислий газ та воду, синтезуючи при цьому молекули АТФ.Ознайомтеся з будовою цвілевих грибів (на прикладі мукора), виконавши лабораторне дослідження.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

БУДОВА ЦВІЛЕВИХ ГРИБІВ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження:  для дослідження взяти гриб мукор або пеніціл які оселилися на хлібі, підготовленому для цього.

Хід роботи

1.Розгляньте готовий мікропрепарат мукора під мікроскопом за малого й великого збільшення, або хліб на якому оселилися гриби.

2. Знайдіть гіфи, утвори, у яких формуються спори.

3.Зверніть увагу на їхні форму та забарвлення.

 Запам’ятайте! Ніколи не споживайте харчові продукти, уражені цвілевими грибами! Такі продукти потрібно негайно знищити.

Цвілеві гриби у вологих приміщеннях можуть псувати різні будівельні матеріали: деревину, штукатурку, кахлі, вироби з пластмас тощо. Підвищена вологість створює сприятливі умови для розвитку цвілі. Клітини цвілевих грибів можуть поглинати лише розчини поживних речовин. При цьому вони виділяють назовні речовини, здатні розщеплювати поверхні, на яких зростають, руйнуючи їх. Тому в приміщеннях слід боротися із зайвою вологою.

 ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

• За характером живлення серед грибів можна виділити такі основні екологічні форми: сапротрофи, які розкладають органічні рештки; гриби, які живляться за рахунок симбіозу з іншими організмами; гриби-паразити.

Виберіть одну правильну відповідь

Укажіть екологічну групу грибів, які відіграють провідну роль у підвищенні родючості ґрунтів: 

а) сапротрофи; б) паразити; в) гриби, які вступають у симбіоз з рослинами.

4. Домашне завдання: параграф 51, записати конспект уроку.

Практична робота 5

Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Мета роботи: ознайомитися з узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних, навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї місцевості.

Обладнання, інструменти та реактиви:  фотографії грибів

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся з наведеними узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють смертельно та особливо отруйні гриби від їстівних та неїстівних.

Зовнішні ознаки, за якими відрізняють отруйні гриби.

Смертельно отруйні гриби. Бліда поганка, білий та смердючий мухомори мають пластинчастий гіменофор білого кольору, два покривала — часткове та загальне, пластинки не спускаються на ніжку, молочний сік відсутній.

2. Визначте назву отруйних грибів які представлені на фото використовуючі текст:

Смертельно отруйні гриби. Бліда поганка, білий та смердючий мухомори мають пластинчастий гіменофор білого кольору, два покривала — часткове та загальне, пластинки не спускаються на ніжку, молочний сік відсутній.

Особливо отруйні гриби з павутинчастим покривалом. Гриби-павутинники оранжево-червоний та найкрасивіший, плютка Патуйяра, несправжній опеньок — мають пластинчастий іржасто-коричневий або брудно-жовто-коричневий гіменофор, пластинки якого не спускаються на ніжку.

Особливо отруйні гриби з частковим покривалом. Лепіота коричнево-червонувата та лепіота отруйна мають білий пластинчастий гіменофор, пластинки якого не спускаються на ніжку, добре помітне часткове покривало. Додаткова ознака — наявність коричневих лусочок на шапинці та коричневого горбочка в центрі шапинки, а також відносно невеликі розміри.

3.Користуючись зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних та неїстівних, визначте небезпечні гриби серед запропонованих учителем.

 Тема урока: Особливості будови грибів. Розмноження

1. Клітини грибів мають ядра, в клітинах бактерій ядра відсутні.

Гриби можуть бути багатоклітинними і одноклітинними, бактерії є виключно одноклітинними організмами.

Бактерії опанували всі середовища існування, на відміну від грибів.

Гриби не здатні до активного руху, серед бактерій є види, що мають джгутики.

Гриби є гетеротрофами, бактерії використовують усі відомі на сьогодні способи отримання життєвої енергії.

Бактерії мають вищий рівень виживання і можливості поширення по планеті, ніж гриби.

2. У грибів є риси і рослин, і тварин. Як рослини, гриби ростуть і розмножуються, мають подібну будову клітин і статевих органів, осмотрофний тип живлення. Але від рослин гриби відрізняються відсутністю пластид з хлоропластами, вони споживають готову органічну масу, в процесі обміну речовин у них знаходять глікоген і сечовину, клітинні оболонки більшості грибів складаються з хітину, що наближує їх до тварин. За певними ознаками гриби виділяють в окреме царство.

3. Гриб — розмовно-побутова назва плодових тіл грибів. Тісне переплетення гіфів над поверхнею ґрунту утворює плодове тіло, яке складається ніжки й шапки (сироїжки, опеньки, мухомори, білий гриб, підберезники тощо). Плодове тіло гриба є структурою, де розвиваються органи спороношення та утворюються спори.

4. Вегетативне розмноження здійснюється частинами міцелію.

Нестатеве розмноження здійснюється спорами, які мають малі розміри і зазвичай розносяться вітром. Спори проростають в трубочку, з якої розвивається міцелій.

Статевий процес полягає у злитті чоловічих і жіночих гамет.

Тема урока :Значення рослин,грибів для життя на планеті Земля та людини

Очікувані результати: Закріпити поняття про значення рослин на планеті Земля, спосіб живлення рослин, фотосинтез-як основний процес постачання кисню та органічних речовин на нашій планеті.

Терміни та поняття: екологічне мислення, фотосинтез, дихання.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал. 2.Опонувати конспект уроку:  

Яке значення рослин у природі:

1. У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки, лисиці та інші тварини.

2.Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують ґрунт.

3.Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. 4.Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ - основа енергетичної промисловості - утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох.

5.Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо.

3.УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Рослинність поширена на всіх континентах і в усіх кліматичних зонах. Завдяки життєдіяльності рослин утворюються органічні речовини та кисень.
• Зелені рослини (а також деякі бактерії та одноклітинні тварини) - єдині на Землі виробники органічних речовин з неорганічних. Усі інші живі істоти - споживачі готових органічних речовин.
• Створений рослинами в процесі фотосинтезу кисень усі живі організми використовують для дихання.

4.ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Назвіть організми, здатні створювати органічні речовини з неорганічних: а) багатоклітинні тварини; б) гриби; в) рослини; г) паразитичні бактерії.
• 2. Назвіть організми, які здатні споживати лише готові органічні сполуки: а) водорості; б) вищі спорові рослини; в) гриби; г) голонасінні.

Екскурсія на тему: «Вивчення рослинних угруповань свого краю»

Очікувані результати: познайомитися з видами рослин які ростуть у рідному краї, визначити рослинні угруповання які панують та пристосування рослин до умов життя.

З’ясуйте, які рослини пристосувалися до життя у вашій місцевості (доцільно проводити наприкінці навчального року).

Порядок виконання роботи

1. Напишіть який тип рослинного угруповання переважає у нашій місцевості

2. Перелічить представників  рослин які ростуть у цьому рослинному угрупованні.

3. Опишіть пристосування рослин до умов довкілля.

4. Результати досліджень запишіть у зошит або за бажанням, змонтуйте слайдшоу, відеозвіт про екскурсію навколо школи та рослини які проізростають біля неї.

 

 Тема уроку: Екскурсія «Пристосованість рослин і тварин до спільного життя в природних середовищах Харківської області»

Очікувані результати: виявляти пристосованість рослин і тварин до співіснування у природних угрупованнях.

Обладнання і матеріали: презентація  «Пристосованість рослин і тварин до спільного життя в природних середовищах Харківської області»

ХІД ЕКСКУРСІЇ

1. Записати, які екосистеми зустрічаються на території Харківської області

2.  Дослідити пристосованість рослин і тварин в угрупованні, знайти трофічні (харчові) та топічні (просторові) зв’язки між ними: знайдіть зв’язки між рослинами і тваринами у угрупованні степу. Замалюйте схематично трофічні сітки екосистеми; складіть ланцюги живлення в дослідженому природному угрупованні.

Домашнє завдання.Оформити звіт про екскурсію. Повторити вивчене з теми «Організми і середовище існування».

\