Тема урока:. ТВАРИНА — ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ. ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ ТВАРИН ВІД РОСЛИН ТА ГРИБІВ. ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН
Цілі уроку:
-познайомитися з наукою зоологією,
-поняттям про царство Тварини,
-визначити положення тварин у системі органічного світу та їхні відмінності від грибів і рослин;
Тип уроку: засвоєння нових знань.
1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.
2.Опонувати конспект уроку:
Основні процеси життєдіяльності тварин
1.Подразливість : Це здатність живих організмів активно змінювати свою життєдіяльність під впливом зовнішніх факторів. Як приклад подразливості можна навести реакцію тарганів на світло, від якого вони намагаються як найшвидше сховатися.
2. Рух: Це здатність організму змінювати своє положення або положення окремих своїх частин у просторі.
— це повзання, ходіння, стрибання, плавання, політ.
3.Дихання : Це сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм кисню із зовнішнього середовища.
4. Виділення : Це процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин. Ці продукти можуть виводитись із організму як у рідкому, так і в газоподібному або твердому стані.
5.Розмноження: Це процес відтворення організмом нових особин. Як і у рослин, у тварин розмноження може бути статевим і нестатевим.
6.Розвиток Це послідовні кількісні та якісні зміни організму тварини, що відбуваються в ньому від моменту народження і до кінця життя.
7.Живлення тварин: Це процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності.
3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Записати в зошиті визначення терміну зоологія,2.основні процеси життєдіяльності тварин;3. Основні ознаки тварин;
Цілі: 1.Ознайомитися з будовою клітин тварин.
2.Порівняти будову клітин рослин та тварин.
Клітини —> тканини —> органи —> системи органів —> організм
Відомо, що тіла живих організмів складаються з клітин. Є організми, тіло яких утворене однією клітиною (бактерії, одноклітинні водорості, гриби, найпростіші). Тіла більшості тварин складаються з багатьох клітин.
Вивченням будови, розвитку і діяльності клітин займається наука цитологія (від грец. цитос — клітина і логос — наука, слово).
Тваринні клітини різняться формою і розмірами (це залежить від їх функцій), проте всі вони мають спільну будову і відрізняються від рослинних клітин.
Будова клітини тварин
1.Зовні клітина покрита мембраною (від лат. мембрана — шкірочка, плівка). Мембрана здатна пропускати всередину клітини потрібні їй речовини, а з клітини виводити продукти її життєдіяльності.
2.Основний вміст клітини — цитоплазма. Вона постійно рухається, в ній відбуваються всі реакції, пов’язані з обміном речовин.
3.Центральне місце в цитоплазмі займає ядро, яке містить спадковий матеріал, що регулює всі процеси в клітині, а під час розмноження забезпечує передачу спадкових ознак дочірнім клітинам.
4.У цитоплазмі знаходяться органели — особливі клітинні компоненти, у яких відбуваються важливі життєві процеси.
Найважливіші органели цитоплазми:
• ендоплазматична сітка — «робочий стіл клітини». На її поверхні відбувається синтез білків, жирів, вуглеводів, а в подальшому транспортування їх по клітині;
• мітохондрії — «енергетичні станції» клітини. У них складні речовини розщеплюються до простих із виділенням енергії;
• рибосоми — місце синтезу білків;
• апарат (комплекс) Гольджі. Тут накопичуються речовини, які надходять із ендоплазматичної сітки, а з часом у вигляді дрібних крапель виділяються у цитоплазму.
У подальшому ці речовини використовуються в процесах життєдіяльності клітини;
• лізосоми. Містять ферменти, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи.
Порівняльна характеристика тваринної (А) і рослинної (Б) клітин
Спільні ознаки: основні компоненти клітини — цитоплазматична мембрана, цитоплазма і ядро; наявність багатьох органелл — ендоплазматична сітка, мітохондрії тощо.
Відмінні ознаки: відсутність у тваринної клітини целюлозної стінки, вакуолі, хлоропластів; відсутність хлоропластів обумовлює гетеротрофний тип живлення.
У цитоплазмі клітин всіх живих організмів містяться включення білків, жирів, вуглеводів у вигляді зерен, краплин тощо. Ці речовини синтезуються в різних частинах клітини, транспортуються, розподіляються та використовуються у процесі обміну речовин. Включення — необов’язкові компоненти клітини.
3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Записати в зошиті : порівняльну характеристику тваринної та рослинної клітин.
Домашне завдання: параграф 2. підручника, вивчити терміни та назви органел клітини.
Тема урока: Тканини тварин. Органи та системи органів.
Цілі урока: Ознайомлення з видами тканин тварин.
Тип урока: Засвоєння нових знань.
2. Опонувати конспект уроку:
1.Епітеліальні тканини розміщуються на межі двох середовищ, відокремлюючи організм чи органи від навколишнього середовища.
Епітеліальна тканина виконує низку важливих функцій в організмі тварин, наприклад, захищає тканини, що лежать під ними, від механічних пошкоджень, проникнення чужорідних агентів, бере участь у транспортних процесах, виконує секреторну функцію та ін.
2.Сполучні тканини об’єднують групу тканин, які називаються так тому, що утримують на місці клітини інших тканин. Здатність сполучної тканини зв’язувати інші тканини, а також служити для них опорою
До них належать:
- 1) жирова тканина;
- 2) кров та кровотворні тканини;
- 3) хрящова тканина;
- 4) кісткова тканина.
3.М’язова тканина побудована з елементів, здатних до скорочення, завдяки чому вони виконують усю сукупність рухових функцій всередині організму, а також з їх допомогою відбувається переміщення організму або його частин у просторі.
4.Нервова тканина здатна сприймати та проводити збудження до клітин організму. З неї побудований головний та спинний мозок тварин.
СИСТЕМА ОРГАНІВ — сукупність органів людини, що пов’язані анатомічно, функціонально й топографічно, та становлять єдину узгоджено працюючу структуру.
3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Перевірте свої знання
1. Чому клітини організму тварин відрізняються між собою?
2. Які основні типи тканин виділяють у тварин?
3.Виберіть один тип тканини й на її прикладі поясніть, як особливості будови допомагають їй виконувати свої функції.
Записати в зошиті : терміни: орган, система органів, тканина, типи тканин.
Домашне завдання: параграф 3,4.
Тема урока: ОРГАНИ ТА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТВАРИН
Очікувані результати:
1.Вивчити назви органів у тварин, та системи які
вони утворюють;
2.Записати функції, які
виконують опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова, органи
чуття, статева, ендокринна та імунна;
Орган — це частина
організму, що розташована в певному місці й характеризується притаманними лише
їй особливостями будови та виконуваними функціями.
Органи, які спільно виконують в організмі певні функції, утворюють систему органів.
У тварин виділяють такі основні
системи органів: опорно-рухову, травну, кровоносну, дихальну, видільну,
нервову, органів чуття, статеву, ендокринну та імунну.
1.Опорно-рухова система складається із скелета та мускулатури. Скелет
здійснює опорну та захисну функції, а мускулатура забезпечує рухи окремих
частин тіла та всього організму.
2.Поживні речовини та запасену в них енергію організму тварини постачає
травна система.
3.Видільна система забезпечує виведення з організму кінцевих продуктів
обміну речовин і надлишкову воду.
4.Газообмін забезпечує дихальна система. У мешканців водойм органи дихання
- здебільшого зябра, у мешканців суходолу - трахеї та легені.
5.Транспорт речовин і газів по організму тварин забезпечує кровоносна
система, яка зазвичай складається із серця та мережі кровоносних судин.
6.Функції нервової системи - регуляція діяльності всіх інших систем органів
і забезпечення зв’язків із зовнішнім середовищем; регулює процеси
життєдіяльності організму тварин також ендокринна система (система залоз
внутрішньої секреції).
7.Основу статевої системи складають статеві залози, в яких утворюються
статеві
ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
(виберіть із запропонованих відповідей
правильну)
1. Укажіть організми, у яких спостерігають справжні тканини: а) гриби; б)
одноклітинні рослиноподібні організми; в) багатоклітинні тварини; г)
ціанобактерії.
2. Укажіть структури, які не трапляються у клітинах тварин: а) ядро; б)
джгутики; в) вакуолі з клітинним соком; г) несправжні ніжки.
3. Зазначте, як відбувається регуляція життєвих функцій у багатоклітинних
тварин: а) тільки за допомогою нервової системи; б) тільки за допомогою
спеціальних речовин; в) за допомогою спеціальних речовин і нервової системи.
4. Визначте, із чого складаються тканини тварин: а) тільки з клітин; б)
тільки з міжклітинної речовини; в) як з клітин, так і з міжклітинної речовини.
5. Укажіть структури, які можуть мати лише клітини тварин: а) щільна
клітинна оболонка; б) ядро; в) війки; г) хлоропласти.
6. Зазначте групу організмів, клітини яких здатні до фагоцитозу: а)
бактерії; б) справжні гриби; в) рослини; г) тварини.
7. Укажіть тканини, які є у тварин: а) механічні; б) покривні; в) м'язові;
г) основні.
8. Укажіть тканину внутрішнього середовища: а) кров; б) залозистий
епітелій; в) нервова; г) м’язова.
9. Укажіть систему органів, яка забезпечує регуляцію життєвих функцій у
багатоклітинних тварин: а) травна; б) видільна; в) дихальна; г) нервова.
10. Укажіть екологічну групу, до якої належать тварини, що споживають
рештки відмерлих організмів: а) сапротрофи; б) кровосисні види; в) хижаки; г)
паразити.
11. Укажіть спосіб живлення, не властивий багатоклітинним тваринам: а)
фотосинтез; б) хижацтво; в) сапротрофний; г) паразитизм.
12. Укажіть систему органів тварин, яка забезпечує транспорт газів і
поживних речовин по організму тварин: а) опорно-рухова; 6} кровоносна; в)
ендокринна; г) травна.
Тема урока: ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ ТВАРИН
Цілі урока: Ознайомлення з поняттями систематика, класифікація.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
2. Опонувати конспект уроку:
-Систематика — розділ біології, завданням якого є опис і позначення всіх існуючих і вимерлих організмів, а також їх класифікація за таксонами (групами) різного рангу.
-Таксон — одиниця класифікації.
-Центральне поняття класифікації — вид.
Вид — це сукупність особин, що населяють певну територію (ареал), мають подібну будову, спосіб життя, які здатні схрещуватися і давати плідних нащадків.
Сучасна система природи (органічного світу) базується не лише на подібності будови, але й на родинних (споріднених) зв’язках, їх походженні. Кожна таксономічна категорія відповідає групі організмів, що мають спільного предка.
Подібні види об’єднують у роди, роди — в родини, родини — в ряди, ряди — в класи, класи — в типи.
Однією з вищих таксономічних одиниць (таксонів) у систематиці тварин є тип. До одного типу відносять тварин, що мають подібний план будови тіла.
Порівняйте систематичні одиниці (таксони) рослин і тварин
.
Перевірте свої знання
1. Чи відрізняється класифікація рослин та тварин?
2. Що лежить в основі класифікації тварин?
Записати в зошиті : терміни: класифікація, систематика.
Домашне завдання: параграф 5.
Тип Кишковопорожнинні
Тема урока : Тип Кишковопорожнинні
Цілі урока: Познайомитися з представниками, особливостями будови та значенням Типа Кишковопорожнинні.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.
1.багатоклітинні тварини;
2.тіло яких має променеву симетрію;
3.Тіло має два шари клітин — зовнішнього та внутрішнього( ектодерма, ентодерма);
4.Мають кишкову порожнину( мішок або систему каналів у медуз);
5.Мають жалкі клітини;
6.Нервова система дифузного типу;
7.Розмножуються нестатевим і статевим способами.
8..Мають дві життєві форми — сидяча (поліп) та вільна плаваюча (медуза). 9.Винятково водні тварини;
Клітини кишковопорожних поділяють на:
Шар клітин ектодерма:
-Епітеліально мязові-покрив тіла,рух;
-Нервові-рефлекс на подразнення;
-Жалкі-захист,напад;
-Проміжні- утворення нових клітин;
-Статеві-розмноження
Шар клітин ентодерми:
-Залозисті-вироблення травного соку
-Травні-перетравлення їжі;
Тип Кишковопорожнинні ділиться на три класи: Гідроїдні, Сцифоїдні та Коралові поліпи.
Представники: Гідроїдні (гідра прісноводна) Сцифоїдні (аурелія, коренерот) Поліпи (коралові поліпи, колоніальні організми), актинії, або морські квіти (поодинокі поліпи, що не мають скелета).
Перевірте свої знання
Яку роль відіграє личинка в житті коралових поліпів?
Очікувані результати:
1.Познайомитися з представниками
кишковопорожнинних;
2. Визначити значення кишковопорожниннх в природі
та житті людини
Медузи ведуть переважно вільноплаваючий спосіб життя (живуть у товщі води).
Різноманітність кишковопорожнинних: гідра; хрестовичок; коренерот; 4 червоний корал; 5 морське перо;
6 актинія
У басейні Середземного моря поширена медуза аурелія. Саме її можна побачити
на чорноморських пляжах. Жалкі клітини аурелії безпечні для людини. Зате
зустріч із медузою коренеротом, що живе в тих же місцях, і хрестовичком, який
мешкає в далекосхідних морях, дуже неприємна і навіть небезпечна для тих, хто перебуває
у воді.
Поліпи — одиничні або колоніальні особини. Це переважно морські організми,
які ведуть здебільшого прикріплений спосіб життя.
Значення кишковопорожнинних
|
У природі |
У житті людини |
|
Ланки в ланцюгах живлення водних угруповань: ними живиться багато риб та
інших тварин, вони підтримують чисельність різних дрібних тварин. Вапнякові скелети деяких колоніальних поліпів утворюють у тропічних морях
рифи й атоли (коралові острови), де живуть різноманітні морські тварини. Біологічні фільтратори води |
Зі скелетів рифоутворюючих коралів складаються поклади вапняку
(будівельний матеріал). Деякі медузи їстівні (аурелія, ропи лема). Благородні корали йдуть на виготовлення прикрас. Коралові рифи можуть стати перешкодою для судноплавства. Деякі медузи становлять загрозу для людини (хрестовичок) |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Кишковопорожнинні — двошарові тварини, тіло яких складається з ектодерми
й ентодерми.
• Тіло нагадує мішок, має кишкову порожнину, що з’єднана з зовнішнім
середовищем одним (ротовим) отвором.
• Характерна променева симетрія та жалкі клітини.
• Вперше з’являються шкірно-м’язові, залозисті, проміжні, статеві клітини,
дифузна нервова система.
• Багато морських кишковопорожнинних існує у вигляді двох життєвих форм:
колоніального сидячого поліпа та плаваючої медузи, що зменшує внутрішньовидову
конкуренцію.
• Розмножуються статевим і нестатевим способом. Характерне вегетативне
розмноження: брунькування. Це свідчить про низький рівень розвитку цих
організмів.
Кишковопорожнинні Червоної книги України (2 види)
А. Меризія азовська (Чорне та Азовське моря):
Б. Оліндіас несподіваний (Чорне та Азовське моря).
Вид живе на стадії медузи, стадія поліпа невідома
Домашнє завдання: параграф
6, підручник Л.І. Остапченко, виконати завдання на платформі « Мій клас».
Очікувані результати: Познайомиться з представниками типу Плоскі та Круглі черви, способи зараження ними.
1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.
2. Опонувати конспект уроку:
Тип Плоскі черви:
Представники:
Клас Війчасті : молочно-біла планарія.
Клас Сисуни: печінковий сисун, котячий сисун.
Клас Стьожкові: бичачий(неозброєний) ціп’як, свинячий(озброєний) ціп’як, ехінокок, стьожак широкий.
Характеристика типу:
Тип об’єднує понад 12 тисяч видів,
1.Мають -морські, прісноводні, ґрунтові, наземні та паразити людини і тварин, яких переважна більшість,
2.Мають- білатеральну (двосторонню) симетрію тіла,
3. Мають -три зародкові листки: зовнішній — ектодерма, внутрішній — ендодерма і середній — мезодерма, з яких розвиваються всі системи органів,
4.Мають -тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних — кутикулою.
1.Центральна нервова система: має вигляд поздовжніх стовбурів, з’єднаних кільцевими перемичками, які відходять від парного головного ганглія.
2.Травна система : у паразитичних форм травна система часто повністю редукована.
3.Видільна система: у вигляді протонефридій (гр. protos — перший, nephros — нирка). Кровоносної і дихальної систем немає.
4.Статева система: черви гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі (сім’яники), і жіночі (яєчники) статеві органи.
5.Дихальна система: дихають всією поверхнею тіла;
6.Органи чуття: слабо розвинені : у вільноживучих форм (= не паразити) є вічка(прості очі); є органи дотику.
Значення: плоских червів може бути позитивним та негативним. Наприклад, в природі позитивна їх роль, пов'язана з участю у колообігу речовин шляхом включення до харчових ланцюжків. Тоді, як прикладом негативне значення, може слугувати те, що представники цього типу паразитують в організмі людини, викликаючи при цьому захворювання.
Перевірте свої знання
Апечінковий сисун
Бціп’як озброєний
Встьожак широкий
Гаскарида людська
2.Який представник плоских червів НЕ є паразитом?
Апечінковий сисун
Бпланарія біла
Вехінокок
Гсвинячий
Тип Кільчасті черви
Тема урока: Тип Кільчасті черви.
Визначальні ознаки будови,біологічні особливості,пристосування до середовища життя. Лабораторне дослідження №1: Зовнішня будова та характер руху кільчастих червів.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.
2. Опонувати конспект уроку:
Серед еволюційних моментів : поява вторинної порожнини тіла, поява кровоносної та дихальної системи.
1. Білатеральна(двобічна) симетрія тіла.
2. З’являється вторинна порожнина тіла – целом.
3. Тіло сегментоване, більшість представників мають щетинки.
4. Шкірно-м’язовий апарат : епітелій з тонкою кутикулою, кільцьові та повздовжні м’язи.
5. Травлення: рот — глотка — стравохід — шлунок — кишечник —анальний отвір. Зустріваються паразитичні форми.
6. «Серце» - 5 кільцевих судин. Кровоносна система переважно замкнена.
7. Нервова система: навкологлоткове кільце, черевний нервовий ланцюжок.
8. Дихають всією поверхнею, у морських представників є зябра.
9. Органи виділення – метанефридії.
10.Очі та органи дотику.
11.Переважна більшість гермафродити.
12.Особливості : здатні до регенерації.
13.Представники на ЗНО: Клас Багатощетинкові – Нереїс, Клас Малощетинкові – Дощовий черв’як, Трубочники, Клас П’явки – Медична п’явка.
14.Значення в природі та роль в житті людини : дощові черв’яки підвищують родючість грунтів за рахунок їх аерації, слугають кормом для інших тварин, п’явки використовуються в медицині.
Лабораторне дослідження № 1
Тема: зовнішньої будови та руху кільчастих черв’яків та руху (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
Мета: визначити характерні риси зовнішньої будови дощового черв’яка, пристосування до умов існування в ґрунті, здійснити спостереження за пересуванням та реакціями на подразнення.
ХІД РОБОТИ:
1. Дощового черв’яка розгляньте на малюнку, визначте його будову, визначте частини тіла, форму, колір та характер членування. Порівняйте з зображенням в підручнику та в інтернеті.
ЗОВНІШНЯ БУДОВА ДОЩОВОГО ЧЕРВ’ЯКА
2. Визначте передній та задній кінці тіла дощового черв’яка.
3. Знайдіть на тілі черв’яка потовщення — поясок. Визначте, на якому кінці тіла знаходиться, скільки члеників його утворює?
4. Опишіть покриви черв’яка, яке значення вони мають для життя в ґрунті?
6. Визначте, які особливості будови тіла допомагають йому пересуватись?
7. Свої дослідження запишіть до зошита.
Тема урока: Різноманітність кільчастих червів
Очікувані результати:
1.
Познайомитися з представниками кільчастих червів;
2.
Визначити на які групи поділяють кільчастих червів;
3.
Значення кільчастих червів для людини;
Налічують понад 12 000 видів кільчастих червів. Традиційно виділяють такі
їх групи, як багатощетинкові черви, малощетинкові черви та п’явки.
Багатощетинкові — це найбільша група кільчаків. Більшість багатощетинкових
— морські мешканці. Є вільно плаваючі, повзаючі та сидячі види (мал. 7.5).
Деякі з них живуть на значних глибинах.
Серед малощетинкових є морські, прісноводні й ґрунтові тварини. Вони
живляться органічними рештками, іншими тваринами, є паразитичні види. Типовим
представником є дощовий черв’як.
Сегментоване червоподібне тіло п’явок сплюснуте. Щетинок у п’явок немає. На
передньому та задньому кінцях тіла є присоски. Ці кільчаки можуть плавати й
пересуватися суходолом за допомогою присосків. У світі існує понад 400 видів
п’явок, які переважно є паразитами або хижаками (мал. 7.6). Медичних п’явок
здавна й успішно використовують у медицині.
Значення для людини
Позитивне
• Підвищують родючість ґрунтів (дощові черви).
• Переробляють опале листя (дощові черви).
• Є кормом для багатьох промислових риб (нереїс, піскожил тощо).
• Очищують забруднену воду (трубочник тощо).
• Уживаються в їжу (палоло тощо).
• Використовуються в медицині (п’явки).
Негативне
• Деякі види є паразитами й можуть уражати людину та домашніх тварин
(п’явки).
Запам'ятайте найважливіше
Характерною ознакою кільчаків є кільчасте тіло. Кільчастих червів поділяють
на малощетинкових, багатощетинкових червів та п’явок. Ці тварини мають велике
значення: вони є частиною природи, важливими ланками харчових ланцюгів. Дощові
черв’яки — гарні ґрунтоутворювачі. Серед водяних червів є фільтратори води.
Існують паразитичні види, що завдають шкоди людині та тваринам, а також види,
які використовуються в медицині.
Перевірте свої знання
1. За якими ознаками тварину можна віднести до кільчаків?
2. Де живуть представники кільчастих червів?
3. Яке значення для людини мають п’явки?
4. Як живляться представники різних груп кільчаків?
5. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку
роль у природі відіграють кільчасті черви.
Домашне завдання: Параграф 7, підручника Л.І. Остапченко.
Очікувані результати:
1.Познайомитися з представниками типу Членистоногі, їх
визначальними ознаками будови;
2. Визначити
значення членистоногих у природі та житті людини;
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
1. Проглянути відео матеріал.
2. Опонувати конспект уроку:
1.Основою зовнішнього
скелета членистоногих є речовина хітин, яка за хімічним складом подібна до
клітковини.
2.Членистоногі ростуть ступінчасто, під час линяння.
3.Тіло членистоногих складається із сегментів. На
відміну від кільчастих червів, ці сегменти істотно відрізняються один від
одного, утворюючи відділи тіла. У типовому випадку— це голова, груди та черевце.
4.На голові розташовані органи чуття, рот і
перетворені з кінцівок ротові органи. На грудях — кінцівки для пересування.
5.Вусики — органи хімічного чуття й дотику. Багато з
них мають складні (фасеткові) очі. Кожне таке око складається з численних
маленьких простих вічок, або фасеток.
Значення членистоногих. Членистоногі —
найважливіша група тварин на Землі. Майже в будь-якому місцеперебуванні вони є
найчисленнішими організмами. Звичайно, у воді — це ракоподібні, а на суходолі —
комахи. Членистоногі живляться будь-якими організмами та їхніми рештками, що
руйнуються. У свою чергу, вони самі — їжа для безлічі інших тварин.Серед
членистоногих є чимало паразитів. Багато з них вражають людину і свійських
тварин.
3.Перевірте свої знання
Тварина, яку зображено на рисунку,
належить до класу Комахи, тому що
Аїї тіло поділяють на два відділи.
Бвона має три пари ходильних ніг.
Ввона має кілька пар вусиків.
Гв неї відсутній хвостовий відділ
Домашнє завдання: параграф 8, підручника Л.І.
Остапченко
Тема уроку: Особливості
будови та способу життя Ракоподібних.
Очікувані результати:
1.Познайомитися з представниками типу Членистоногі,
клас Ракоподібні;
2. Вивчити їхню будову, визначити пристосування до
середовища життя;
3.Визначити значення ракоподібних в природі;
1. Проглянути відео
матеріал.
2. Опонувати конспект уроку:
Зовнішня будова рака
річкового:
1 — клешня; 2 — довгий
вусик; З — короткий вусик; 4 — складне око; 5 — черевце; 6 — хвостовий плавець;
7 — черевні ніжки; 8 — грудні ніжки; 9 — головогруди.
1.Живуть ракоподібні переважно в морях і прісних
водоймах, рідко — на суходолі (мокриці).
2.Їхнє тіло складається з головогрудей і черевця, воно
вкрите міцним хітиновим панциром.
3.На кожному сегменті, крім останнього, розміщені
кінцівки, переважно видозмінені. Ніжки зазвичай розділені на кінцях на дві
гілки.
4.Членистоногі мають дві пари вусиків (довгі й короткі
— органи дотику і нюху).
Внутрішня будова.
Кровоносна система — незамкнена.
Майже у всіх ракоподібних органами дихання є зябра, але
деякі дрібні форми дихають усією поверхнею тіла через тонкі покриви.
Органи виділення — зелені залози, що відкриваються
біля основи довгих вусиків.
Нервова система-вузлового типу.
Органи розмноження-роздільностатеві, гермафродити.
3. Осмислення об‘єктивних
зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
4. Домашне завдання: параграф
9, записати конспект уроку, виконати завдання на платформі « Мій клас».
Очікувані результати:
1. Познайомитися з представниками
ракоподібних;
2. Їх
пристосуванням до середовища життя;
3. Значення в природі та житті людини;
1. Проглянути відео матеріал.
2. Опонувати конспект уроку:
Ряд Десятиногі ракоподібні: раки, краби,
креветки, омари, лангусти (об'єкт харчування людини).
Річкові раки та інші, живлячись
залишками тварин, звільняють воду від речовин, що розкладаються, виконуючи роль
санітарів водойм.
Ряд Рівноногі раки. Мокриці - наземні
ракоподібні. Водяні віслюки у прісних водоймах живляться рештками рослин і є
улюбленою поживою для багатьох риб.
Ряд Гіллястовусі раки. Дафнії - водяні
блохи (планктонні організми), пересуваються стрибками. Є кормом для більшості
риб, тому вони мають важливе практичне значення для рибного господарства.
Ряд Веслоногі раки. Циклопи -
планктонні рачки, мають важливе значення у кровообігу речовин у природі,
становлячи значну частину раціону багатьох риб і китоподібних. Разом з тим вони
завдають шкоди як проміжні господарі небезпечних для людини і тварин паразитичних
червів.
Ряд Коропоїди. Коропоїд паразитує на
зябрах і лусці риб та живиться їхніми соками.
3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та
взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгах
живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні (водяні віслюки, дафнії, циклопи)
складають найбільшу частку планктону і є основним кормом для риб та багатьох
інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтраторами води
(наприклад, калануси, морські жолуді)
.3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та
взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
4. Домашне завдання: параграф 9, записати
конспект уроку.
Тема урока : КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ
Очікувані результати:
1. Познайомитися з
представниками павукоподібних;
2.Вивчити будову павукоподібних та пристосуваннями до середовища життя;
Проглянути відео матеріал.
Записати конспект уроку:
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ
ПАВУКОПОДІБНИХ
1.Більшість павукоподібних — дрібні тварини
2.тіло (крім кліщів) складається з головогрудей і
черевця, вкрите хітинізованою кутикулою
3.шість пар кінцівок (хеліцери, ногощупальця —
педипальпи )
4.чотири пари ходильних ніжок
5. вусики у них відсутні.
Внутрішня будова
1.Різноманітні залози покривного походження, з яких
найбільше значення мають отруйні й павутинні. 7.ненажерливі хижаки.
2.Органи дихання -легені або трахеї. У кліщів
газообмін відбувається через шкіру.
3.Мають серце (у кліщів — відсутнє) і небагато судин,
безбарвну кров.
4.Органи виділення — переважно мальпігієві судини:
довгі трубочки (1-2 пари), що відкриваються до кишечнику між середнім і заднім
відділами.
5.Ускладнилася нервова система і виникла низка
інстинктів та інших форм вищої нервової діяльності. Порівняно слабкий розвиток
органів зору (чотири пари простих вічок) компенсується органами дотику, що
відіграють першорядну роль у поведінці. Є в них і органи, що реагують на
хімічні подразнення, а також органи нюху і смаку.
6.Павукоподібні — різностатеві тварини.
Типовий представник павук-хрестовик.
3. Пристосування до середовища життя:Поведінка павуків,
пов’язана з плетінням ловильних сіток і коконів, живленням, розмноженням та
іншими функціями, базується на багатьох рефлексах, які слідують один за одним.
Голод спонукає пошуковий рефлекс — павук шукає місце для побудови ловильної
сітки. Знайдене місце слугує сигналом виділення павутини, закріплення її тощо.
Кожна дія спонукає до нової. Ланцюг природжених (безумовних) рефлексів називається
інстинктом. Отже, поведінка павуків інстинктивна.
4. Домашне
завдання: параграф 10, записати конспект уроку, завдання на платформі « Мій
клас».
Тема урока : РІЗНОМАНІТНІСТЬ
ПАВУКОПОДІБНИХ
Очікувані результати:
1.Познайомитися з представниками павукоподібних;
2. Визначити їх пристосуванням до середовища життя;
1. Проглянути відео
матеріал.
2. Представники
павукоподібних
1. Ряд Павуки (отруйні павуки)
Тарантул в Україні зустрічається в степовій частині та Криму. Хоча павук
отруйний, та це не означає, що він особливо небезпечний для людини. Його отрути
вистачає, щоб паралізувати дрібну тварину, а для людей укус тарантула не
смертельний. На місці укусу з’являється набряк, біль, оніміння, часто в людини
піднімається температура.
2. Ряд Кліщі
1 — кліщ собачий;
2 — кліщ павутинний;
3 — свербун коростяний
Хоча кліщі й поступаються павукам за кількістю видів, проте переважають їх
морфологічною й екологічною різноманітністю. Це здебільшого дрібні, іноді
мікроскопічні тварини. Завдяки малим розмірам кліщі дуже поширилися. Вони
населяють ґрунти, органічні рештки, деякі ведуть вторинноводний спосіб життя,
чимало є й паразитів.
3. Ряд Скорпіони
Скорпіони — нічні хижаки, що живляться лише живою здобиччю.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Майже всі павукоподібні живуть на суходолі: у ґрунті, норах, серед
рослинних рештків, на рослинах.
• Тіло павукоподібних поділене (у більшості) на два відділи — головогруди і
черевце; у кліщів ці відділи об’єднані в одне ціле.
• Вусики відсутні.
• Павукоподібні мають дві пари видозмінених кінцівок, що утворюють ротові
органи, і чотири пари ходильних ніг.
• Очі павукоподібних прості.
• Дихають легенями або трахеями.
3. Домашне завдання: параграф
10, записати конспект уроку, завдання на платформі «Мій клас».
Тема урока : КЛАС КОМАХИ
Очікувані результати:
1.Познайомитися з будовою класу Комахи,
2. Визначити пристосування до середовища життя у комах;
Будова комах
Комахи — найбільш високоорганізований клас
членистоногих, найбагатший за видовим складом
1.Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди
і черевце.
2. Кожен із відділів поділений на членики (сегменти),
але сегменти голови зливаються.
3.На голові є вусики (сяжки), які правлять за органи
нюху і дотику, є очі і щелепний апарат: колючий (комарі, блохи), лижучий
(мухи), сисний (метелики) тощо. Усе це видозміни одного основного типу ротового
апарату — гризучого (таргани).
4.Груди утворені трьома сегментами: передньо-,
середньо- і задньогруди
5. Три пари кінцівок,
які можуть видозмінюватися залежно від способу життя (ходильні, бігальні,
стрибальні, плавальні, риючі тощо).
6.У шкірі комах є різні залози: пахучі (у клопів),
захисні (у гусені), воскові (у бджіл), линяльні.
7.Травна система комах наскрізна. Добре розвинені
слинні залози. Трубчастий стравохід нерідко розширений у воло.
8.У порожнині тіла комах циркулює безбарвна кров’яна
рідина — гемолімфа.
9..Чимало продуктів обміну речовин скупчується у так
званому жировому тілі, що заповнює проміжки між органами.
10.Нервова система побудована за типом нервового
ланцюга, але досягає вже достатньо високого ступеня розвитку.
11.Очі комах найчастіше фасеткові (складаються з
простих очок), але в личинок бувають і прості. 12.Комахи різностатеві.
Розвиток
комах відбувається за трьома різними типами.
1. Яйце —> комаха, в основному схожа на батьківську
особину, тільки відрізняється від неї розміром. Такий розвиток характерний
нижчим безкрилим комахам.
2. Розвиток із неповним метаморфозом (перетворенням).
Із яйця виходить личинка, яка схожа на дорослу комаху, але відрізняється від
неї недорозвиненням крил, вторинно-статевих та деяких інших ознак. Личинка
кілька разів линяє і поступово перетворюється на дорослу особину (таргани,
клопи, бабки, коники, сарана).
3. При повному перетворенні личинка різко відрізняється від дорослої комахи. Вона не має багатьох типових органів, однак має спеціальні, личинкові. Такими є личинки метеликів (гусениці), комарів, мух, бджіл тощо. У дорослу форму вони перетворюються не поступово, усі зміни настають під час останнього линяння. На цій стадії відбувається майже повна перебудова організації личинки, після чого з-під покривів, що лопаються, виходять сформовані комахи (імаго).
Особливості будови, розмноження і
життєдіяльності комах, що дозволили їм стати процвітаючою групою тварин
• Здатність до польоту, що дозволила швидко заселяти
нові території.
• Зовнішній хітиновий скелет, посмугована мускулатура,
членисті кінцівки.
• Різноманітне забарвлення: захисне, попереджувальне
тощо.
• Різноманітність ротових апаратів і використання у
зв’язку з дим різного корму, що зменшує конкуренцію за корм.
• Невеликі розміри дозволяють вижити на невеликій
території.
• Різноманітність способів розмноження (крім
статевого, партеногенез).
• Розмноження на стадії личинки, яйця (поліембріонія).
• Висока плідність і здатність до масового
розмноження.
• Різноманітність типів постембріонального розвитку:
неповний, повний метаморфози, інші типи перетворення.
• Здатність переживати несприятливі умови в стані
діапаузи — тимчасового фізіологічного спокою.
• Різночасовий виліт комах: весняні, літні, осінні;
види, активні вночі або вдень.
• Добре розвинена нервова система, різноманітні й
досконалі органи чуття.
Отже, комахи мають високу адаптивну здатність, що
значною мірою забезпечується швидкою зміною поколінь.
Практична робота № 1 (с. 51)
Тема: Виявлення прикладів пристосування до
способу життя у комах
Мета: навчитися
виявляти особливості будови комах у зв’язку з їхнім способом життя.
Обладнання, матеріали та об’єкти
дослідження: малюнки комах хруща травневого,
коника зеленого,водолюба, вовчка капустянки.
1 Розглянути за допомогою інтнрнет
ресурсів ці види комах;
2. Визначити середовище життя цих
видів комах;
3.Визначити основні пристосування до
способу життя та середовища існування;
4. Зробити висновок: як середовище існування впливає на організм в якому воно живе.
Тема урока : РІЗНОМАНІТНІСТЬ КОМАХ
Очікувані результати:
1.Познайомитися з представниками різних рядів комах;
2.Визначити значення комах в природі та житті людини;
1. Проглянути відео
матеріал.
2. Групи комах
1.Ряд Твердокрилі: Жук
Сонечко, Жук колорадський, Турун,
2.Ряд Лускокрилі або
Метелики :Лимонниця ,Адмірал, Попелиця (тля), Міль.
3. Ряд Перетинчастокрилі: Бджола, Мурашка, Трихограма.
4. Ряд Двокрилі: Муха, Комар, Ґедзь.
5. Ряд Прямокрилі :Коник ,Цвіркун, Сарана.
Екологічні групи комах
Екологічні групи — це групи тварин
різних таксонів, що живуть у певних умовах (ліс, поле, степ, болото, ґрунт,
вода тощо) та мають подібні пристосування до життя в цих умовах.
1.Шкідники полів і городів. Надземними
частинами рослин живляться жук колорадський, довгоносик буряковий, жук-ковалик,
сарана. Підземними частинами рослин живляться капустянки, личинки хрущів,
коваликів тощо. Насіння споживають клопи, жуки тощо.
2.Шкідники саду: попелиці, квіткоїд
яблуневий, плодожерка яблунева тощо.
3.Шкідники лісу: шовкопряди
непарний та сосновий, хрущі, жуки-вусачі, короїди тощо.
4.Переносники збудників
хвороб: комарі малярійні (переносять збудника малярії), мухи кімнатні
(переносять збудників черевного тифу, дизентерії, холери, яйця гельмінтів
тощо), таргани (переносять збудників дизентерії, яйця гельмінтів), блохи
(переносять збудників чуми) тощо.
5.Хижі комахи (сонечка, туруни,
мурашки тощо) знижують чисельність шкідників рослин. Таку саму роль виконують і
паразитичні перетинчастокрилі: їздці, яйцеїди (трихограма, теленомус). У наш
час широко використовують біологічний метод захисту рослин, що передбачає охорону
і приваблення комахоїдних птахів, кажанів, розведення комах — природних ворогів
комах-шкідників.
Зовнішні паразити (екзопаразити) людини
(кровосисні види): воші, блохи, деякі клопи.
Одомашнені комахи: бджола медоносна,
шовкопряд тутовий.
Значення комах
Поділ комах на шкідливих, корисних і нейтральних має
умовний характер. До вивчення комах слід підходити комплексно. Тільки після
всебічного вивчення комахи та її зв’язків із середовищем
3.Домашне
завдання: параграф 12, записати конспект уроку, виконати завдання на платформі «Мій клас».
Тема уроку: Паразитичні та кровосисні
членистоногі
Очікувані результати: сформувати
уявлення про паразитичних і кровосисних членистоногих, небезпеку, яку вони
становлять для людини, профілактику захворювань і боротьбу з ними.
Основні поняття: паразит,
паразитологія, кровосос, переносник хвороби, збудник хвороби.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
2. Опонувати конспект уроку:
Паразитичні види ракоподібних.
Рачки коропоїди, що живляться
кров’ю риб Перша пара нижніх щелеп перетворена на присоски, а за допомогою
верхніх щелеп у вигляді хоботка коропоїди проколюють покриви риби та
висмоктують її кров.
Паразитичні й кровосисні види павукоподібних.
Іксодові кліщі, зокрема собачий тайговий, бичачий кліщі, мають на головці хоботок
з гачками,за допомогою хеліцер, розташованих усередині хоботка, кліщ розрізає
шкіру живителя, за допомогою гачків хоботка прикріплюється до неї й висмоктує
значну порцію крові.
Коростяний свербун. Самки
цього кліща прогризають довгі ходи в товщі шкіри людини, де відкладають яйця.
При цьому людина відчуває сверблячку, яка посилюється розчісуванням.
Кліщ залозниця
вугрова. Він має видовжене червоподібне тіло й паразитує в сальних залозах
або волосяних сумках людини. Залозниця вугрова може призводити до появи вугрів
(гнойових утворень) і випадіння волосся. Людина заражається як при
безпосередньому контакті з хворим, так і через різні речі.
Кровосисні та паразитичні комахи.
Воші - безкрилі зовнішні паразити людини та інших ссавців. Вони мають
плескате тіло та коротенькі вусики. Рухомим кігтиком воша кріпиться до волосини
хазяїна. Воші мають колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою якого вони
споживають кров хазяїна.
Блохи, як і воші, - безкрилі кровосисні комахи, що мають колючо-сисні ротові органи. їхнє тіло сплющене з боків, вони мають стрибальні ноги. Дорослі комахи ссуть кров людини й інших ссавців.
1.Перебуваючи в лісі, на луці, слід захищати своє тіло від іксодових
кліщів одягом. Після прогулянки потрібно оглянути тіло й зняти кліщів з одягу
та поверхні тіла. Знятих з тіла іксодових кліщів слід віднести до
спеціалізованої лабораторії для того, щоб перевірити, чи не містяться там
збудники небезпечних хвороб (кліщового енцефаліту, хвороби Лайма тощо). У разі
нездужання після укусу іксодових кліщів слід негайно звернутися до лікаря.
Для запобігання ураженню вошею не слід користуватися чужими гребінцями, одягом, головними уборами; треба ретельно дотримуватися правил особистої гігієни. У разі зараження вошами слід негайно звернутися до лікаря та почати лікування.
Тема урока : Тип Молюски
Очікувані результати: Познайомитися з представниками типу Молюски , їх зовнішньою та внутрішною будовою, пристосуваннями до середовища життя.
2. Опонувати конспект уроку:
Молюски — одна з найбільш високоорганізованих і водночас найчисельніших груп безхребетних тварин.
-Тіло молюсків вкрите черепашкою.
-Тіло молюсків м’яке, несегментоване й утворене (переважно)
тулубом, головою і ногою. Лише у головоногих молюсків голова дуже редукована.
-На голові розміщені ротовий отвір, щупальця та очі.
-Мускуляста
нога на черевному боці є органом руху.
Внутрішня будова черевоногого молюска
1.Органи травлення молюсків мають деякі ознаки вищої
організації: у ротовому апараті містяться парні або непарні щелепи і терка
(радула). Це дає можливість молюскові зіскрібати корм.
У деяких молюсків у глотку відкриваються отруйні
залози, отрута яких містить 2-4-відсоткову сульфатну кислоту.
Схема травного тракту молюска: рот —> глотка —>
стравохід —> шлунок —> кишка —> анальний отвір.
2.Кровоносна система молюсків найскладніша серед усіх
безхребетних тварин. У більшості видів серце утворене передсердям і шлуночком,
у деяких — трикамерне і навіть чотирикамерне, оточене навколосерцевою сумкою.
Кровоносна система молюсків незамкнена.
3.Органами дихання слугують парні пластинчасті зябра,
розміщені в мантійній порожнині.
4.Органи виділення молюсків представлені парними
нирками
5.Розмножуються молюски лише статевим способом.
Більшість видів молюсків роздільностатеві, проте є багато і гермафродитних форм.
Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм, тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема Mesonychoteuthis hamiltoni, які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів.
4. Домашне завдання: параграф 13, записати конспект уроку.Тип Хордові
Тема урока : ХОРДОВІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Очікувані результати : Познайомитися з різноманітністю представників хордових, особливості внутрішньої будови як наявність : Хорди, Нервової трубки, Хребетність.
2. Опонувати конспект уроку:
Які особливості будови хордових?
Хордові - це найбільш високоорганізовані представники
царства Тварини.
1) багатоклітинність (організми побудовані зі
спеціалізованих клітин, які об’єднані в різноманітні тканини, органи, системи
органів);
2) наявність вторинної порожнини, яка втратила свою
опорну функцію й забезпечує захист внутрішніх органів під час рухів;
3) наявність двобічної симетрії тіла, що в багатьох
випадках визначає ефективне виконання функцій парними органами;
4) наявність трьох зародкових листків - ектодерми,
ендодерми й мезодерми, з яких формуються різні тканини й органи.
Визначальною ознакою хордових тварин є наявність хорди
- внутрішнього осьового скелета, який забезпечує організму надійну опору,
захист і одночасно легкість.
Хорда -
внутрішній осьовий скелет, пружний еластичний тяж, що проходить уздовж всього
тіла і є його віссю.
Нервова трубка - зачаток центральної нервової системи хордових тварин, що формується над хордою та має внутрішню порожнину.
Класифікація хордових тварин
Тип Хордові об’єднує три групи: Безчерепні,
Личинкохордові та Черепні (Хребетні).
ХОРДОВІ - це двобічносиметричні вториннопорожнинні тришарові тварини, які на ранніх стадіях або протягом усього життя мають хорду й нервову трубку.
4. Домашне завдання: параграф 15, записати конспект уроку.
Тема урока :Хрящові риби
Очікувані результати: Познайомитися з представниками хрящових риб, особливості будови та пристосування до сереловища життя.
2. Опонувати конспект уроку:
Риби — високоорганізована група тварин. Про це свідчать:
• енергійне пересування, що забезпечується плавцями;
• активне захоплення корму (рот оточений рухомими щелепами);
• різноманітна поведінка та реагування на умови середовища;
• різноманітність пристосувань до життя.
Специфічні пристосування у риб до життя у водному середовищі
1. Форма тіла — одне з пристосувань риб до життя у воді на різних глибинах.
2. Наявність плавців, за допомогою яких риби пересуваються у водному середовищі. Плавці бувають двох видів: парні (грудні та черевні) і непарні (спинні, хвостовий, підхвостовий).
3. Тіло риб покрите лускою. Луска утворює щільний захисний покрив, що дає можливість робити швидкі гнучкі рухи. Допомагає пересуванню риб і розташування лусок, вільні краї яких спрямовані назад за рухом тіла.
4. Слиз, що виділяють одноклітинні шкірні залози, внаслідок чого зменшується опір тіла у воді. Крім того, слиз захищає риб від збудників бактеріальних і грибкових хвороб.
5. Плавальний міхур — виріст переднього відділу кишечника в більшості риб. Стінки плавального міхура пронизані сіткою капілярів, через які кров віддає та поглинає гази. У зв’язку з цим обсяг плавального міхура змінюється, тому змінюється і питома вага риби: риба легко занурюється у воду або спливає на поверхню.
6. Бічна лінія — своєрідний орган чуття, який сприймає найслабкіші поштовхи води.
Хрящові риби — це давні риби з хрящовим
скелетом.
Тіло вкрите плакоїдною лускою.
Запліднення переважно внутрішнє.
Хрящові риби включають акул і скатів.
Акули мають веретеноподібне тіло, більшість із них — хижаки, що живляться
рибою; є види, небезпечні для людини.
Скати мають сплощене тіло. Вони зазвичай
ведуть малорухомий придонний спосіб життя, поїдаючи молюсків та ракоподібних.
Хрящові риби є менш чисельною групою
тварин, ніж кісткові. Основна їхня відмінність полягає в матеріалі скелету. У
хрящових риб він складається з хряща. Зовні їх легко відрізнити від кісткових
риб завдяки відсутності зябрових кришок. До цієї групи належать акули і скати
Чорноморські скати
У Чорному морі трапляється два види скатів: морська
лисиця і морський кіт. Морський кіт, або скат-хвостокол, може бути небезпечним,
якщо людина на нього наступить. На хвості ската є зазублена отруйна шпилька, її
укол спричиняє різкий біль, набряк, підвищення температури, може навіть
наступити тимчасовий параліч.
Значення для людини
Позитивне
• Деякі види хрящових риб уживаються у їжу і є
об’єктами промислу (акули, скати).
• Регулюють чисельність риб у водоймах (акули).
• Регулюють чисельність донних тварин (скати).
• Деяких риб використовують у медичній промисловості
(акули).
• Шкіру використовують у промисловості (акули, скати).
Негативне
• Деякі риби є отруйними або можуть вражати
електричним струмом (скати).
• Окремі види можуть нападати на людей (акули).
3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Хрящові риби — це давні риби з хрящовим
скелетом. Тіло вкрите плакоїдною лускою. Запліднення переважно внутрішнє.
Хрящові риби включають акул і скатів. Акули мають веретеноподібне тіло,
більшість із них — хижаки, що живляться рибою; є види, небезпечні для людини.
Скати мають сплощене тіло. Вони зазвичай ведуть малорухомий придонний спосіб
життя, поїдаючи молюсків та ракоподібних.
Тема урока: Клас Кісткові риби
Очікувані результати: Познайомитися з представниками кісткових риб, внутрішньою будовою та пристосуванням до середовища життя.
2. Опонувати конспект уроку:
Риби — морські та прісноводні холоднокровні тварини.
Вони не мають сталої температури тіла. Температура їхнього тіла невисока та
змінюється зі зміною температури води.
Характеристика кісткових риб
Основним, а в більшості риб і єдиним органом дихання
слугують зябра. Серце риб двокамерне, одне коло кровообігу. Головний мозок
утворений 5 відділами: переднім, проміжним, середнім, довгастим і мозочком.
Добре розвинені органи чуття.
Особливості розмноження і розвитку кісткових риб
Переважна більшість риб різностатеві тварини. Статеві
залози у більшості представників парні. Зазвичай у риб запліднення зовнішнє, у
воді (тільки у небагатьох видів спостерігається внутрішнє запліднення і
яйцеживородіння). Яйця оточені драглистою оболонкою, що має запаси жовтка.
Необхідна для зародка вода надходить ззовні через проникні яйцеві оболонки.
Розвиток — непрямий.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ РИБ (таксономічні групи
риб)
Клас КІСТКОВІ РИБИ
1. Ряд Осетроподібні
Осетер
Цінні промислові риби: білуга, севрюга, стерлядь,
осетер. Об’єкти розведення: осетер, севрюга.
2. Ряд Оселедцеподібні
Цінні промислові риби: оселедці, тюлька, анчоус,
шпроти. Оселедцеподібні є ланками живлення переважно морських екосистем.
3. Ряд Лососеподібні
Багатьох представників лососеподібних називають
червоною рибою.
Самець горбуші
Усі лососеподібні (горбуша, сьомга, кета, нерка тощо)
мають смачне поживне м’ясо, ікру, тому є об’єктами промислу.
4. Ряд Коропоподібні
Коропоподібні є об’єктами промислу, спортивного лову,
ставкового й акваріумного розведення та акліматизації (карась, короп, лящ,
плітка тощо).
5. Ряд Окунеподібні
Окунеподібні — найчисленніша за кількістю видів група
кісткових риб, які заселяють практично всі водойми.
Багато видів мають промислове значення: тунець, скумбрія,
ставрида, окунь, судак тощо.
3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Кісткові риби – багатий на види клас риб, які освоїли різноманітні умови існування в солоних та прісних водоймах. Вони відрізняються від хрящових риб рядом ознак: 1) кістковим скелетом; 2) наявністю плавального міхура; 3) наявністю зябрових кришок; 4) відсутністю клоаки; 5) відкладанням ікри тощо.
4. Домашне завдання: параграф 16, 17 записати конспект уроку.
Тема урока : Клас Земноводні ( Амфібії)
Очікувані результати: познайомитися з пристосуванням земноводних до наземно-рлвітряного середовища та зв'язок амфібій з водним середовищем.
2. Опонувати конспект уроку:
Зустрічаються амфібії на всіх материках.
Життя на суходолі давало амфібіям певні переваги: а)
достатня кількість корму (різноманітні безхребетні); б) відсутність конкурентів
і хижаків. Щоб скористатися цими перевагами, амфібії повинні були «вирішити»
низку проблем, пов’язаних зі зміною середовища існування (водного на
наземно-повітряне), а саме:
• змінити спосіб пересування;
• запобігти випаровуванню води з поверхні тіла;
• навчитися дихати атмосферним киснем;
• удосконалити органи чуття;
• навчитися переносити несприятливі умови середовища,
наприклад зниження температури в осінню та зимову пору року в умовах помірного
клімату.
Усі ці проблеми амфібії успішно вирішили.
Пристосування амфібій до життя у
наземно-повітряному середовищі
1. Кінцівки п’ятипалого типу із суглобами,задні
кінцівки в них розвинені краще.
2. Слиз, що виділяють численні багатоклітинні залози
голої шкіри. Слиз забезпечує зволоження шкіри та захищає її від
мікроорганізмів.
3. Червоний кістковий мозок, що виник у зв’язку з
появою трубчастих кісток (ними утворені кінцівки). Еритроцити (червоні клітини
крові) в амфібій утворюються не лише в селезінці, як у риб, а й у червоному
кістковому мозку.
4. Легені — парні комірчасті мішки, що забезпечують дихання атмосферним повітрям.
Із появою легень з’являється перетинка у
передсерді (2 передсердя і шлуночок, серце трикамерне) і друге коло кровообігу
(легеневе).
5. Органи чуття наземного типу. Очі амфібій захищені
від висихання та забруднення рухомими повіками і слізними залозами.
Лінзоподібний кришталик і опукла рогівка дозволяють бачити рухому здобич на
більшій відстані. Крім внутрішнього вуха, в амфібій є ще середнє вухо з
барабанною перетинкою і слуховою кісточкою
Зв’язок амфібій з водним середовищем
• Шкірне дихання. У деяких амфібій це єдиний орган
дихання.
• Між пальцями стопи (у безхвостих амфібій) розміщені
плавальні перетинки.
• Зовнішні запліднення і розвиток (за межами
організму). Яйця амфібій не захищені щільними оболонками, тому можуть
розвиватися тільки у воді.
Схема розвитку жаби: яйце —> личинка (пуголовок) —> доросла особина
Через 2-3 місяці пуголовок поступово перетворюється на маленьку жабу. Отже, розвиток амфібій непрямий (супроводжується перетворенням).
Захисні пристосування в амфібій
1. Шкірні залози, секрет яких є отруйним. Найкраще
вони розвинені у ропух, джерелянок, часникових жаб і саламандр. Очевидно, тому
їх не торкаються птахи і звірі.
2. Забарвлення тіла. Захисне забарвлення у жаб зелених
і бурих робить їх мало помітними в навколишньому середовищі. Попереджувальне
забарвлення саламандр і джерлянок (частини тіла забарвлені дуже яскраво) рятує
їх від хижаків.
3. Активно захищатися може лише невелике число видів.
Наприклад, жаби зелені кидаються на переслідувача та роблять спроби його
вкусити.
4. Здатність до регенерації (особливо хвостатих амфібій). Наприклад, у саламандр регенерує хвіст, кінцівки. Краще ця здатність виражена у личинок.
Тема урока . АМФІБІЇ, ЇХНЯ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ
Очікувані результати: познайомитися з рядами Хвостаті. Безхвості. Безногі.
2. Опонувати конспект уроку:
Класифікація амфібій
Сучасні амфібії є найменшою за кількістю видів групою
хребетних тварин.
Їх поділяють на три групи: хвостаті, безхвості й
безногі.
Хвостаті -до ряду
належать саламандри, тритони, протеї, сирени, амбістоми та ін. По всій
території України трапляються тритон звичайний, тритон гребінчастий, а такі
види, як тритон карпатський, тритон альпійський та саламандра плямиста поширені
лише в Карпатах.
Безхвості -
до ряду належать жаби (гостроморда, озерна, трав’яна, голіаф), ропухи (зелена,
звичайна, очеретяна), квакші, кумки (жовточеревна, червоночеревна) та ін.
Найбільшими представниками безхвостих амфібій є жаба-голіаф (вага 3,2 кг,
довжина 32 см) та жаба Бломберга (при вазі 2-2,5 кг вона має довжину 25 см).
Безногі - до ряду належать черв’яги кільчасті, черв’яги блакитні, рибозмій цейлонський та ін.
Яке значення амфібій у природі та житті
людини?
1.Значення амфібій для людини полягає, перш за все, у
тому, що вони поїдають багатьох шкідливих безхребетних: молюсків, комах та їх
личинок.
2.У деяких країнах населення використовує в їжу м’ясо
жаб та саламандр (наприклад, велетенська саламандра, гостроморда жаба).
3.Жаби й тритони є об’єктами медико-біологічних
досліджень для вивчення процесів збудливості, розвитку.
4.Окремі види амфібій є джерелом отримання отрут
(батрохотоксин від дереволазів, буфотоксин від ропух, саламандротоксин від
саламандр), які використовують для ліків
5.Деякі види можуть завдавати шкоди: переносять
небезпечні захворювання (туляремія), поїдають мальків риб.
Земноводні відіграють помітну роль у природі та житті людини. До Червоної книги України занесено 5 видів амфібій: тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, ропуха очеретяна, жаба прудка.
Тема урока: Як Тварини пристосовані до різних умов життя
Очікувані
результати: Повторити поняття середовище життя, типи взаємозв’язків між
тваринами, пристосування до середовища життя.
Терміни та поняття: симбіоз, паразитизм,
коменсалізм, мутуалізм, абіотичні фактори, біотичні фактори, антропогенні
фактори;
1.Сприймання та засвоювання нового
матеріалу. Проглянути відео матеріал.
2. Опанувати конспект уроку.
У яких середовищах мешкають тварини?
Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища
- добре
розвинені кінцівки, завдяки чому здатні до бігу, стрибання тощо, а птахи
до польоту — завдяки наявності крил;
- орієнтуються
за допомогою добре розвинених органів чуття: зору, нюху, слуху;
- пристосовані
до добового ритму: нічні тварини активні вночі, а денні активні у світлу
частину доби;
- із
настанням несприятливих умов здатні до міграції (птахи, кажани) або
впадання у сплячку (бабаки, їжаки);
- добре
розвинена опорно-рухова система, завдяки чому здатні до бігу, а птахи — до
польоту завдяки наявності крил.
Тварини наземно-повітряного середовища мають різні пристосування щодо
вологості та температури.
Особливості водного середовища та пристосування тварин до життя в ньому
Водне середовище характеризується:
- високою
густиною;
- відсутністю
світла;
- значними
перепадами тиску;
- невеликим
вмістом кисню.
Пристосування тварин до водного способу життя:
- дихають
киснем, розчиненим у воді;
- обтічна
форма тіла, добре розвинені органи руху, що забезпечують активне
пересування у воді (більшість риб, деякі молюски);
- організми,
що живуть на дні, мають органи кріплення;
- дрібні
тваринні організми (рачки, медузи) переносяться течіями води.
Дощові черв’яки, кроти, сліпаки пристосовані до життя в ґрунті. В ньому
відсутнє світло, зате відносно постійна температура.
Самостійна робота
Використовуючи інтернет-джерела створіть опорний конспект із теми «Ґрунт як
середовище існування. Пристосування тварин до життя в ґрунті».
Пристосування тварин до паразитизму
Пристосування тварин до паразитизму:
- спрощення
або відсутність певних органів чи систем (наприклад травної системи чи
органів чуття);
- добре
розвинені органи кріплення (присоски, гачки тощо);
значна плодючість (людська самка аскариди за добу
відкладає 240 000 яєць). 3.
3.Осмислення об’єктивних зав’язків та
взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Самостійна робота
Нині майже 50 % населення Землі живе в містах. Це зумовило появу штучного
середовища, де оселяються тварини. Наведіть приклади пристосування кількох
тварин (на ваш вибір) до життя в містах.
Тема урока:ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ
Очікувані
результати: Познайомитися з компонентами екосистеми, типи взаємовідносин між
організмами, форми співіснування між організмами.
Терміни та поняття: екосистема, симбіоз, муталізм, паразитизм, хижацтво
1.Сприймання та засвоювання нового
матеріалу. Проглянути відео матеріал.
2. Опанувати конспект уроку.
Взаємозв’язок компонентів екосистеми
Структура екосистеми: умови неживої
природи + живі організми (продуценти —> консументи —> редуценти)
• Компоненти екосистеми: абіотична
частина (хімічні сполуки, клімат тощо) і біотична частина (продуценти,
консументи, редуценти).
• Компоненти екосистеми перебувають
у постійному взаємозв’язку.
• Форми співіснування організмів у природних угрупованнях: мутуалізм і
коменсалізм, хижацтво і паразитизм, конкуренція — внутрішньовидова і міжвидова.
3. Осмислення об’єктивних зав’язків та
взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
1. Увідповідніть організм і його трофічний рівень у харчовому ланцюзі.
- 1
дощовий черв'як
- 2 клен
- 3 дрізд
- 4
яструб
- А
продуцент
- Б
консумент І порядку
- В
консумент ІІ порядку
- Г
консумент ІІІ порядку
- Д
редуцент
2. Увідповідніть опис зв'язку між популяціями видів і його
тип.
- 1
утеплення нори борсуком за допомогою опалого листя
- 2
поселення сокола в покинутому гнізді ворона
- 3
закопування білкою горіхів у різних місцях лісу
- 4
висмоктування крові п'явками
- А
трофічний зв'язок
- Б
топічний зв'язок
- В
форичний зв'язок
- Г
фабричний зв'язок
• 2. Зазначте правильну характеристику консумента другого порядку.
- А
гетеротроф, що живиться тваринами
- Б
автотроф, що не здатний до фотосинтезу
- В
гетеротроф, що живиться рослинними рештками
- Г
гетеротроф, що розкладає органічні речовини до неорганічних
• 3. Розгляньте схему трофічної мережі. Визначте, який із зображених
організмів є консументом третього порядку.
- А
лисиця
- Б заєць
- В жаба
- Г
синиця
• 4. Скориставшись правилом екологічної піраміди, визначте біомасу
продуцентів, необхідну для існування в екосистемі консументів другого порядку,
суха маса яких становить 500 кг.
- А 5 т
- Б 5000
г
- В
500000 кг
- Г 50 т
• 5. Увідповідніть організм і його трофічний рівень у харчовому ланцюзі.
- 1
дощовий черв'як
- 2 клен
- 3 дрізд
- 4
яструб
- А
продуцент
- Б
консумент І порядку
- В
консумент ІІ порядку
- Г
консумент ІІІ порядку
- Д
редуцент
У житті все просто
• 6. Схарактеризуйте два-три трофічних ланцюги екосистеми озера. Створіть
схему харчової мережі на їхній основі.
• 7. У вигляді таблиці схарактеризуйте спільні й відмінні риси детритофагів
і редуцентів.
У житті не все просто
• 8. Чи можуть популяції двох видів водночас бути пов'язані кількома типами
зв'язків (трофічними й топічними, фабричним і топічними тощо)? Наведіть
приклади таких ситуацій, якщо вони можливі.
• 9. Складіть харчовий ланцюг, що починається з хемоавтотрофного організму.
Де такі ланцюги поширені та які їхні особливості?
• 10. Які є експериментальні докази правила екологічної піраміди? Чи може з рівня на рівень передаватися інша кількість енергії та сухої речовини, більша й менша за 10 %?
Очікувані результати: виявляти пристосованість рослин і тварин до
співіснування у природних угрупованнях.
Обладнання і матеріали: презентація
«Пристосованість рослин і тварин до спільного життя в
природних середовищах Лозівського району»
ХІД ЕКСКУРСІЇ
1. Записати, які екосистеми зустрічаються на території Лозівського району
2. Дослідити пристосованість рослин
і тварин в угрупованні, знайти трофічні (харчові) та топічні (просторові)
зв’язки між ними: знайдіть зв’язки між рослинами і тваринами у угрупованні
степу. Замалюйте схематично трофічні сітки екосистеми; складіть ланцюги
живлення в дослідженому природному угрупованні.
Домашнє завдання.Оформити звіт про екскурсію. Повторити вивчене з теми
«Організми і середовище існування».
\
України»
Типи природоохоронних територій
України
Основні типи природоохоронних територій України включають:
- Національні
природні парки;
- Заказники;
- Біосферні
заповідники;
Природні заповідники; Міні-проект на тему «Заповідні
території України»
Мета проекту: Познайомити з різноманітністю заповідних територій
України та з історією їх створення, роль заповідних територій в охороні
біорізноманіття
Крок 1. Вступ
Навести приклади відомих
заповідників України.
Крок 2. Історія створення
заповідних територій
Познайомити з історією створення заповідних територій в
Україні
Крок 3. Різноманітність
заповідних територій
Написати про різноманітність
заповідних територій в Україні.
Крок 4. Роль заповідних територій
в охороні біорізноманіття
Ознайомити
з роллю заповідних територій в охороні біорізноманіття.
Крок 5. Заключення
Зробити висновок про те, що заповідні
території є важливим ресурсом для збереження біорізноманіття та забезпечення
екологічної стабільності. Як можна допомогти в охороні заповідних територій,
наприклад, через волонтерські програми та еко-туризм.
Немає коментарів:
Дописати коментар