Біологія 8

Тема 1: Організм людини як біологічна система
 

Тема урока: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні поняття й ключові терміни: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ. Клітина. Тканина. Органи. Фізіологічні системи. Регуляція функцій людини.

Мета: Ознайомлення з поняттями організм як відкрита біологічна система,  рівні організації.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Пригадайте! Що таке організм? Назвіть рівні організації тваринного організму.

1.Сприймання та засвоювання  нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку:

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - це цілісна відкрита біологічна система, якій властиві рівневість, саморегуляція, самовідтворення та самооновлення.

Які рівні організації властиві організму людини?

Упорядкованість як найзагальніша властивість живого має особливості, притаманні кожному з рівнів організації організму людини.

1.Молекулярний рівень організації. Складниками цього рівня є хімічні елементи та речовини, що беруть участь у біофізичних процесах й біохімічних реакціях. 

1.Клітинний рівень організації. Основними частинами клітин людини, як і в рослин, тварин та грибів, є поверхневий апарат, цитоплазма і ядро. 

2.Тканинний рівень організації формують клітини, які поєднуються в групи для виконання певних життєвих функцій. 

3.Органний рівень організації визначається упорядкованістю будови й функцій органів. 

4.Системний рівень організації формують спеціалізовані фізіологічні системи організму. Фізіологічна система - сукупність органів, анатомічно поєднаних між собою для здійснення фізіологічної функції. В організмі людини виділяють опорно-рухову, кровоносну, дихальну, травну, покривну, сечовидільну, статеву, ендокринну, нервову, сенсорні системи. Органи різних фізіологічних систем тимчасово поєднуються у функціональні системи для забезпечення цілісного існування організму.

 ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - упорядкована рівнева біологічна система, в якій виокремлюють молекулярний, клітинний, тканинний, органний та системний рівні організації.

Завдання 1. Розгляньте ілюстрацію назвіть складові частини організму.

Як досягається цілісність організму людини?

Процеси, що відбуваються на всіх рівнях організації людини, завжди узгоджені між собою. Така узгодженість і координація відбуваються за рахунок процесів регуляції функцій організму людини.

Регуляція функцій людини - сукупність процесів, що забезпечують узгоджену й скоординовану відповідь організму на зміни умов внутрішнього й зовнішнього середовища. Виникають ці процеси на рівні клітин, які породжують сигнали. Так нейрони формують електричні сигнали, клітини залоз продукують речовини, що є хімічними сигналами. Передаються ці сигнали по всьому організму нервовими шляхами або рідинами внутрішнього середовища (кров’ю, тканинною рідиною та лімфою). В організмі людини функціонують механізми нервової, гуморальної та імунної регуляції.

1.Нервова регуляція - це регуляція функцій організму нервовими імпульсами, що передаються нервовими шляхами й чинять спрямований короткочасний вплив.

2.Гуморальна регуляція - це регуляція за допомогою хімічних сполук, що переносяться в організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення тривалого й загального впливу на клітини, тканини й органи.

3.Імунна регуляція - це регуляція за допомогою хімічних сполук і клітин, що переносяться в організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи.

Ці механізми регуляції функцій між собою тісно взаємопов’язані. Наприклад, на діяльність нервової системи впливають такі гуморальні чинники, як гормони (наприклад, адреналін), а захист клітин нервової системи забезпечують речовини й клітини імунної системи.

Отже, цілісність і життєдіяльність організму людини на різних рівнях його організації забезпечуються взаємодіючими механізмами нервової, гуморальної та імунної регуляції функцій організму.\

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.                                    

Записати до зошита рівні організації організму людини, види регуляції фізіологічних функцій.

4.Домашне завдання: Параграф 1 підручника Н.Ю. Матяш.

Тема урока:  Різноманітність клітин організму людини.

Цілі урока: 1. Познайомитися з будовою клітин людського організму.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Сприймання та засвоювання  нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку: клітин організму людини. 

Відомо, що людина — багатоклітинний організм. Основною одиницею його будови та функціонування є клітина — найменша біологічна система, здатна до самовідтворення та розвитку. Вона складається з багатьох взаємопов’язаних елементів, функціонування яких не лише визначає життєдіяльність клітини, а й має значення для організму як цілого.

1.Тіло дорослої людини складається з близько 10¹⁴ клітин. Науковці об’єднали їх у близько 200 типів. Кожному з цих типів клітин властиве виконання певної специфічної функції.

2.Форма та розміри клітини залежать від її функцій. Так, м’язові клітини веретеноподібні або видовжені, що забезпечує скоротливу функцію, а нервові мають відростки для проведення нервових імпульсів.

 Клітини різних розмірів: а — яйцеклітина (Ø120-150 мкм); б — сперматозоїд (завдовжки до 70 мкм); в — клітина кісткового мозку (Ø100 мкм); г — червоні кров’яні клітини (Ø7,5 мкм); ґ — кров’яні пластинки (≈3 мкм)

3.Розмір більшості клітин коливається в межах 3-10 мкм.

4.Основними компонентами клітини людини, як і тваринної клітини, є: клітинна оболонка, цитоплазма і ядро.

Висновок :За формою в організмі людини виділяють близько 200 різних типів клітин: кулясті яйцеклітини, видовжені міоцити, дископодібні еритроцити, зірчасті нейрони, плоскі епітеліоцити та ін. Отже, причиною різноманітності клітин в багатоклітинному організмі є їхня спеціалізація на виконанні певних функцій.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

1.Записати до зошита перелік видів клітин організму.

2. Визначити  види намальованих клітин.

Відповідь: 1 - нейрон; 2 - епітеліальні клітини - епітеліоцити; 3 - міоцити; 4 - м'язове волокно; 5 - лейкоцит; 6 - еритроцит; 7 - кісткова клітина - остеоцит; 8 - чоловіча статева клітина - сперматозоон2. Опонувати конспект уроку: тканини організму людини. 

Тканина — сукупність клітин, подібних за походженням   і функціями та міжклітинної речовини.

Епітеліальна тканина (епітелій) покриває всю зовнішню поверхню тіла людини, вистилає слизові оболонки порожнистих внутрішніх органів (шлунок, кишечник, сечовивідні шляхи, плевру, перикард, очеревину) і входить до складу залоз внутрішньої секреції. Виділяють покривний (поверхневий) і секреторний (залозистий) епітелій. Епітеліальна тканина бере участь в :

1.обміні речовин між організмом і зовнішнім середовищем,

2.виконує захисну функцію (епітелій шкіри),

3.функції секреції, всмоктування (епітелій кишечника),

4.виділення (епітелій нирок),

5.газообміну (епітелій легенів),

має велику регенеративну здатність.

Сполучну тканину поділяють на: власне сполучну, хрящову, кісткову та жирову. Виконує вона кілька функцій:

• 1) трофічну, оскільки бере участь у перенесенні поживних речовин з крові до інших тканин і навпаки;
• 2) захисну, завдяки діяльності фагоцитів і виробленні імунних тіл;
• 3) пластичну, що виражається в активній участі в процесах регенерації, гоєння ран;
• 4) механічну, оскільки утворює строму багатьох органів і формує скелет;
• 5) сполучна тканина з особливими властивостями (ретикулярна) бере участь у кровотворенні.

Сполучна тканина складається з клітин, міжклітинної речовини і сполучнотканинних волокон.

 З неї складаються кістки, хрящі, сухожилля, зв’язки, кров, жир.

 Вона є в усіх органах (пухка сполучна тканина) у вигляді так званої строми (каркаса) органів.

М’язова тканина здатна до скорочення, її клітини мають видовжену форму. -Утворює скелетні м’язи, серцевий м’яз, 

-входить до складу деяких внутрішніх органів (шлунка, кишечника, кровоносних судин тощо).

-Основними її функціями є рухова та захисна.

Вона буває: гладенька, посмугована скелетна, посмугована серцева.

М’язова тканина розвивається з мезодерми.

Нервова тканина здатна утворювати та проводити нервові імпульси. 

-Складається з нейронів та допоміжних клітин нейроглії. 

-Основними функціями нервової тканини є забезпечення зв’язку організму із зовнішнім середовищем та об’єднання органів і систем у цілісний організм. 

-За походженням нервова тканина — похідна ектодерми.

Нейрон — нервова клітина з відростками, структурна і функціональна одиниця нервової системи. У нейроні виділяють тіло і відростки. 

Є два види відростків нейронів:

• аксон — довгий відросток нейрона, який проводить нервовий імпульс від тіла нервової клітини до інших нейронів або робочих органів. У клітині він буває завжди один, закінчується розгалуженнями (нервовими закінченнями) — терміналіями на іншому нейроні або структурі робочого органа. Довжина аксона досягає 1-1,5 м. Один аксон може контактувати з 5 тис. клітин;
• дендрити — короткі відростки нейрона, що сильно галузяться, проводять нервовий імпульс до тіла клітин. Мають бокові вирости, які збільшують їх поверхню і є місцями контактів з іншими нейронами. У нейрона буває один або декілька дендритів. Довжина дендрита може сягати 300 мкм.

Нейроглія забезпечує функціонування нейронів. Здійснює опорну, трофічну, секреторну і захисну функції. 

Представлена клітинами різної форми, які супроводжують нейрони. Відростки клітин нейроглії переплітаються між собою і утворюють густу сітку, яка заповнює простір між нейронами та капілярами. Розмір цих клітин у 3- 4 рази менший, ніж нервових, а кількість — у 10 разів більша. Вони складають 40 % об’єму мозку. З віком кількість нейронів зменшується, а нейрогліальних клітин — збільшується.

 3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Клітини, а відповідно, і тканини організму людини дуже різноманітні. Це пов’язано з тим, що вони виконують різні функції. Для найкращого виконання певної функції клітини і тканини повинні мати спеціалізовану будову. Основними типами тканин людини є епітеліальна, нервова, м’язова і тканини внутрішнього середовища.

Перевірте свої знання

1. Чому клітини організму людини відрізняються між собою?

2. Які основні типи тканин виділяють у людини?

3. Які особливості будови має епітеліальна тканина?

4. Які функції виконує нервова тканина?

5. Назвіть основні різновиди м’язової тканини.

6. Виберіть один тип тканини й на її прикладі поясніть, як особливості будови допомагають їй виконувати свої функції.

7. Складіть класифікацію тканин людини у вигляді схеми.

Тема урока : Органи та фізіологічні системи організму людини

Цілі: навчитися розпізнавати органи та системи органів 

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

1.Сприймання та засвоювання  нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку:  органи та системи організму людини. 

Які системи органів характерні для тварин? Які функції вони виконують?

Органи людини. Організм людини складається з органів, серед яких виокремлюють зовнішні та внутрішні.

- до зовнішніх органів належать шкіра, вушні раковини, очі, ніс тощо, а до внутрішніх — мозок, серце, легені, печінка, судини тощо.

- до  внутрішніх органів містяться в порожнинах тіла: грудній (серце, легені тощо), черевній (печінка, шлунок, нирки тощо). Грудна та черевна порожнини розділені діафрагмою.

Фізіологічні системи. Для виконання певних функцій органи об’єднані в системи органів: травну дихальну, серцево-судинну, видільну, опорно-рухову, нервову, сенсорні, ендокринну, імунну, репродуктивну. Їх ще називають фізіологічними системами.

1.Травна система забезпечує травлення — фізіологічний процес механічної, хімічної та біологічної обробки їжі.

2.Система органів дихання забезпечує надходження з атмосферного повітря в організм кисню, необхідного для процесів життєдіяльності, й виведення з організму газоподібних кінцевих продуктів обміну, головним чином вуглекислого газу та води.

3.Серцево-судинна система об’єднує дві системи — кровоносну й лімфатичну, кожна з яких утворена відповідними органами .

4.Видільна система виконує функцію видалення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності (сечовини, аміаку тощо) із сечею. До цієї системи належать нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

5.Опорно-рухова система утворена кістками, їх з’єднаннями та м’язами. 6.Нервова система об’єднує і пов’язує всі клітини й органи в єдине ціле, змінює і регулює їхню діяльність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем.

7.Сенсорні системи — особливі фізіологічні структури, які сприймають, аналізують і переробляють інформацію про зміни навколишнього середовища та внутрішнього стану організму. Вони забезпечують зв’язок організму з довкіллям. Розрізняють зорову, слухову, смакову, дотикову та нюхову сенсорні системи.

8. Ендокринної системи належать залози внутрішньої секреції (гіпофіз, вилочкова залоза, щитоподібна залоза тощо). Кожна з них виробляє та виділяє в кров особливі хімічні речовини, що беруть участь у регуляції функцій усіх клітин і тканин організму.

9.Імунна система забезпечує захист від генетично чужорідних організмів (бактерій, вірусів, грибів тощо), продуктів їхньої життєдіяльності, різноманітних білків, клітин, у тому числі й змінених власних. Вона представлена центральними та периферичними органами .

10.Репродуктивна, або статева, система виконує функції розмноження. Розрізняють жіночу і чоловічу репродуктивні системи. Вони утворені статевими органами, до яких належать: статеві залози, де формуються статеві клітини; статеві шляхи, якими рухаються ці клітини; зовнішні статеві органи, що забезпечують статевий акт.

Усі фізіологічні системи організму людини, взаємодіючи, утворюють цілісну біологічну систему — організм.

Висновок:

ОРГАН (від грец. organon [органон] — знаряддя, інструмент) — частина організму, що має притаманні лише їй будову, форму, місце розташування і виконує одну або кілька функцій.

СИСТЕМА ОРГАНІВ — сукупність органів людини, що пов’язані анатомічно, функціонально й топографічно, та становлять єдину узгоджено працюючу структуру.

3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі

Перевірте свої знання

1. Що таке орган? Які органи людини належать до зовнішніх, а які — до внутрішніх? 

2. Назвіть органи, які входять до складу цих систем. 

3. Порівняйте: а) кровоносні та лімфатичні судини; б) лімфатичну та імунну системи організму людини; в) нервову та ендокринну системи людини та ссавців. 

4. Яким прикладом можна довести, що організм людини — не просто сукупність органів, а цілісна система?

4.ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ: Записати до зошита визначення орган, система органів, перелік фізіологічних систем організма людини.

Тема урока: Значення знань про людину для збереження здоров’я

Очікувані результати:

1.     Визначити спрямованість сучасних біологічних досліджень організму людини;

2.     Створіть  пам’ятку, щодо збереження здоров’я;

Основні поняття й ключові терміни: БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ. Здоров'я. Хвороба.

Яка спрямованість сучасних біологічних досліджень організму людини?

Основними напрямами сучасних біологічних досліджень організму людини є такі:

1) дослідження процесів життєдіяльності з метою створення біотехнологій (наприклад, для лікування безпліддя, нанотехнологічного отримання й доставки ліків, отримання тканин та органів для трансплантації);

2) вивчення спадковості й мінливості з метою розробки методів діагностики, лікування спадкових хвороб людини;

 3) вивчення закономірностей старіння для подовження тривалості життя;

4) дослідження механізмів діяльності мозку (наприклад, для створення біокібернетичних систем сприйняття й збереження інформації);

5) вивчення впливу на організм людини космосу (наприклад, для створення нових метеріалів, що захищають від дії космічних чинників);

 6) дослідження організму з метою конструювання нових технічних систем (наприклад, для створення роботів-андроїдів, нанотранзисторів, що слідкують за здоров’ям людини, систем штучного інтелекту).

Отже, біологічні дослідження організму людини надзвичайно різноманітні, але визначальною є спрямованість на вивчення будови, фізіологічних функцій і поведінки з метою збереження здоров'я та подовження тривалості життя.

Яке значення мають знання про людину для збереження її здоров'я?

Здоров’я людини - це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, який зумовлює високу працездатність та соціальну активність людини.

Основні рекомендації щодо збереження здоров'я людини

Пізнайте свій організм

Живіть у злагоді з природою

Будьте добрими і милосердними

Зміцнюйте впевненість, що ви здорові

Бажайте здоров'я всім, хто вас оточує

Загартовуйтесь

Правильно харчуйтесь

Давайте організму навантаження

Обмежте вживання «штучних» ліків

Найдіть у собі віру

 

Домашне завдання: прочитати параграф 4, виконати завдання на зіставлення:

Зіставте науки, що вивчають організм людини, та їхні визначення. Якщо ви дасте правильні відповіді, то отримаєте прізвище видатного науковця - одного із основоположників космічної біології.

1 Цитологія	В Наука про зародковий розвиток людини
2 Гістологія	Е Наука про процеси життєдіяльності організму людини
3 Анатомія	И1 Наука про будову та функції тканин
4 Фізіологія	И2 Наука про взаємозв'язки організмів між собою та з довкіллям
5 Ембріологія	Й Наука, що вивчає мозок людини
6 Генетика	Ж Наука про будову організму, його органів та систем
7 Антропологія	К Наука про здоров'я людини
8 Валеологія	С Наука про закономірності спадковості й мінливості
9 Екологія	Ч Наука про будову та функції клітин
10 Нейробіологія	Ь Наука про походження людини

 

 3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі

Перевірте свої знання

I    рівень. Оберіть правильні/ відповідь

1.    Організм людини є біологічною системою тому, що

а)    складається з органів і їх систем

б)    має клітинну будову

в)    його компоненти взаємопов’язані між собою в єдине ціле

г)    є складовою живої природи

2.    Наука, яка вивчає основні процеси життєдіяльності організму людини, що відбуваються в її органах, тканинах і клітинах називається

а) біологією    в) фізіологією

б) анатомією    г) гігієною

3.    Внутрішній вміст клітини заповнений

а)    цитоплазмою

б)    органелами клітини

в)    ядром

г)    мітохондріями

II    рівень. Оберіть одну або кільки правильних відповідей

1. Епітеліальна тканина вистилає в організмі людини

а)    ротову порожнину, серце, м’язи

б)    травні залози, легені, шкіру

в)    нирки, легені, кишечник

г)    носову порожнину, головний мозок, ендокринні залози

2.    Різновидами сполучної тканини є

а)    кісткова, кров, м’язова

б)    хрящова, поперечно-посмугована, пухка волокниста

в)    щільна волокниста, кров, жирова

г)    жирова, хрящова, епітеліальна

4.ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ: Пройти тести та підготуватися до підсумкової роботи.

Тема 2: Опора і рух.

Тема урока:  Значення опорно-рухової системи, її будова та функції.

 Очікувані результати:

1.     Визначити  значення опорно-рухової системи;

2.      Вивчити будову скелета людини;

3.     Виконати тести з теми;

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку.

Значення, функції  опорно-рухової системи. 

 -підтримання форми тіла,

-забезпечення його опори,

-захист внутрішніх органів ,

  -рух.

Кістки і хрящі в будові опорно-рухової системи.  Кістки, хрящі, сухожилля і зв’язки утворені різними типами сполучної тканини, а м’язи — м’язовою тканиною

Кісткова тканина. Кісткова тканина, як і будь-яка інша, складається з двох головних компонентів — клітин і міжклітинної речовини. Твердість і пружність кісткової тканини зумовлені саме особливостями її міжклітинної речовини. Клітини цієї тканини остеоцити.

Хрящова тканина менш тверда, проте пружніша за кісткову. Клітини хрящової тканини — хондроцити — теж продукують колаген. Твердість і пружність хряща залежать від його розміщення в скелеті.

 3. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

1.Клітиною сполучної тканини є

Анейрон.

Бгаметоцит.

Вхондроцит.

Гміоцит

2. У якій органелі м’язової клітини зберігаються йони Кальцію?

Амітохондрії

Бендоплазматичній сітці

Врибосомі

Гтравній 

4.ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ: 

Прочитати параграф 28 підручника Н. Ю. Матяш,записати функції опорно-рухової системи, види тканин які складають опорно-рухову систему людини;

5.Домашне завдання: Прочитати параграф 29 підручника.

 

Тема урока:   ТИПИ КІСТОК СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ   ЇХНЬОГО СПОЛУЧЕННЯ

Очікувані результати:

1.     Вичити види з’єднання кісток;

2.     Визначити значення різних типів з’єднання кісток;

3.     Виконати тести з теми;

Тип урока: Вивчення нового матеріалу;

Ключові терміни і поняття: трубчасті, губчасті, плоскі та змішані кістки, окістя, суглоб.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу. Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку

Групи кісткок скелета людини:

·       трубчасті (довгі і короткі),

·       губчасті (довгі та короткі),

·       плоскі та змішані.

Трубчасті кістки

1.Трубчасті довгі кістки складають основу кінцівок і виконують функцію важелів, які приводяться в рух м’язами. Довгі трубчасті кістки складаються з головок і тіла, усередині якого є порожнина, заповнена жовтим кістковим мозком;  

2.Головки трубчастих кісток (стегнової, плечової тощо) вкриті компактною речовиною, під якою розташована губчаста речовина. Губчасті, плоскі та змішані кістки такої порожнини не мають.

3.Ззовні кістка, за винятком суглобових поверхонь, укрита оболонкою - окістям. Окістя забезпечує живлення кісток.

Губчасті кістки

Губчасті кістки складаються переважно з губчастої кісткової тканини, вкритої тонким шаром компактної речовини(ребра, грудина) та короткі (кістки зап’ястка та передплесна)

Змішані кістки

Змішані кістки складаються із частин, які мають різну форму, будову і походження( хребці).

Як ростуть кістки? 

- в довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хрящової тканини,.

 -у товщину кістки ростуть завдяки розмноженню клітин внутрішнього шару окістя.

Як кістки з’єднані між собою? 

1.   Швами( кістки черепа)

2.    Суглоб(колінний)

За будовою розрізняють прості й складні суглоби.

Будова суглоба:

1 - головка суглоба;

2 - суглобова западина;

3 - суглобова сумка;

4 - суглобова порожнина;

Суглобові поверхні кісток вкриті гладеньким суглобовим хрящем, який зменшує тертя кісток

3.УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Кістки можуть бути сполучені за допомогою хрящів, швів чи зрощені безперервно, а тому не здатні до переміщення одна відносно одної або ж ці рухи значно обмежені. Натомість суглоби забезпечують ті чи інші рухи з’єднаних кісток у певних площинах.

4.Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть структури, які беруть участь у процесі потовщення кісток людини: а) окістя; б) компактна речовина; в) губчаста речовина; г) жовтий кістковий мозок.

2. Укажіть, за рахунок чого відбувається ріст трубчастих кісток у довжину: а) окістя; б) охрястя; в) губчастої речовини; г) прошарків хрящової тканини між тілом та головками кістки.

3. Укажіть тип кісток, до якого належать плечові та стегнові кістки: а) трубчасті довгі; б) трубчасті короткі; в) губчасті; г) змішані.

Домашинє завдання: прочитати параграф 29, виконати тести.

 

 

 

Тема урока: Будова і функції скелетних м’язів

Цілі урока: Познайомитись з будовою та механізмом роботи м’язів.

Тип урока: поточний.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

М’язи – це активна підсистема опорно-рухової системи.

В організмі людини є три види м’язової тканини:

1.     поперечно-смугаста скелетна (посмугована);

2.    поперечно-смугаста серцева;

3.     гладенька (непосмугована);

Особливості будови та функції посмугованих (скелетних) м’язів.

- посмугованої м’язової тканини (формує скоротливу частину – тіло м’яза або м’язове черевце);

- Сполучної тканини (формує нескоротливу частину – сухожилля та оболонки і фасції м’яза);

- Нервової тканини (чутливі нервові закінчення)

- Кровоносних судин, котрі кровопостачають м’яз.

Скелетний м’яз, складається з м’язових клітин (міоцитів) або м’язових волокон;

Зовні вкриті сарколемою (сполучна тканина).

Волокно має велику кількість міофібрил – м’язових ниток (скорочувальні волоконця).

У клітинах м’яза є величезні запаси глікогену. Вони потрібні йому як джерело енергії під час скорочення, а організм може використати ці запаси у надзвичайних ситуаціях. Оскільки робота м’язової клітини дуже напружена і

Роль нервової та гуморальної системи у регуляції діяльності м’язів.

Скорочення спричиняють нервові імпульси, що надходять руховими нервами з ЦНС – зі спинного та головного мозку і мозочка. Чим інтенсивніше збудження рухових нервів, тим сильніше скороченняПід час скорочення м’яза не вся хімічна енергія переходить у механічну, частина її виділяється у вигляді тепла і йде на зігрівання організму. Тому, коли людина працює фізично, їй стає гаряче.

Робота м’язів. Статистична і динамічна робота м’язів, їх втомлюваність та її фізіологічні причини.

Під час скорочення м’язи здатні виконувати механічну роботу. Величезна робота м’яза (А) визначається добутком сили (Р) на відстань (S), на яку дана сила перемістить

Роботу м’язів поділяють на статичну і динамічну:

- статична (утримання вантажу, пози) – м’язи при цьому знаходяться в тривалій напрузі, але не змінюють свого положення в просторі.

- динамічна (біг. Їзда на велосипеді) – м’язи при цьому по черзі скорочуються і розслаблюються, тобто здійснюється їхнє переміщення. Ця робота менше втомлива.

Тривала безперервна робота викликає поступове зниження працездатності – втому.

Втома розвивається тим швидше, чим більша нагрузка на м’язи і частіше їх скорочення. Це закономірний результат попередньої роботи, вона запобігає надмірному виснаженню.

Причини стомлення м’язів.

1.Нервово-м’язовий синапс, по якому збудження передається з нерва на м’яз, стомлюється раніше, ніж м’язові волокна.

2.Накопичення в м’язі недоокислених продуктів розпаду (молочної кислоти) внаслідок нестачі кисню, а також використання в ньому енергетичних запасів, (нестача О₂ в органі – гіпоксія).

М’язи, які спільно діють в однаковому напрямку, називають синергістами (від грец. synergos [синергос] — той, що діє разом);

М’язи, що, скорочуючись, спричиняють протилежні рухи, — антагоністами (від грец. antagonistes [антагоністес] — супротивник, суперник). 

Приклад синергістів — жувальні м’язи, які за одночасного скорочення з обох боків змикають щелепи, допомагаючи один одному. Антагоністи — це двоголовий і триголовий м’язи плеча. Перший згинає руку в ліктьовому суглобі, другий — розгинає її.

3.УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

Види м’язів. Групи м’язів: голови, шиї, тулуба, кінцівок та їх поясів

4.ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Яка функція двоголового м’яза плеча?

Азгинає плече в плечовому суглобі

Брозгинає передпліччя в ліктьовому суглобі

Врозгинає кисть в зап’ястному суглобі

Гзгинає передпліччя в ліктьовому 

Тема урока: Профілактика порушень опорно-рухової системи.

Цілі урока: Сформувати поняття про правильну поставу та її порушення, обгрунтувати позитивний вплив фізичних вправ на здоров'я людини

Тип урока: поточний

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

Постава -положення тіла, має не лише естетичне значення, але й впливає на функціонування всього організму.

Характерні ознаки правильної постави:

1.плавні вигини хребта, симетрично розміщені розгорнуті плечі й лопатки,

2.добре розвинуті м’язи тіла,

3.прямі ноги з нормальним склепінням стоп,

4.красива хода

Висновок:Постава має не лише естетичне¹ значення, але й впливає на функціонування всього організму.

Порушення постави:  патологічний лордоз, грудний кіфоз (горб), сколіоз

Основними причинами виникнення сутулості є малорухливий спосіб життя, довготривале сидіння під час роботи за неправильно підібраним за висотою столом, спання на занадто м’якому ліжку тощо.

До розвитку вад постави призводять також недостатнє харчування, нестача вітамінів. Тривалі негативні емоції, перевтома знижують тонус м’язів та їхню роль у підтриманні

До плоскостопості може призводити носіння тісного взуття. Для профілактики плоскостопості потрібно стежити за своєю поставою, правильно підбирати взуття. Корисні заняття гімнастикою і спортом, а також ходіння босоніж по піску. За перших ознак плоскостопості слід звернутися до лікаря-ортопеда¹. У взуття вкладають спеціальні устілки. Що раніше виявлено цю ваду, то легше її лікувати.

Гіподинамія -знижена рухова активність.

Гіподинамія спричинює зниження не тільки фізичної, а й розумової працездатності, життєвого тонусу, а це призводить до обмеження соціальної активності, прагнення і волі переборювати труднощі.

Ортопед - лікар, який займається профілактикою та лікуванням стійких порушень форми хребта та кінцівок.

3.УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

Навіть короткочасні вправи, якщо їх виконувати щодня, сприяють зростанню сили м’язів. Правильно дозована фізична праця та вправи, а також періоди навчання забезпечують гармонійний розвиток особистості: вони підвищують фізичну й розумову працездатність.

Ключові терміни і поняття: постава, патологічні лордоз і кіфоз, сколіоз, плоскостопість, гіподинамія.

4.ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Назвіть можливу причину виникнення плоскостопості: а) нерегулярні заняття спортом; б) спання на дуже увігнутому ліжку; в) носіння тісного взуття; г) неправильна поза під час сидіння за партою.

2. Укажіть назву бічних викривлень хребта: а) патологічний лордоз; б) грудний кіфоз; в) сколіоз; г) горб.

 

 Тема урока: Перша допомога при ушкодженні опорно-рухової системи.

Очікувані результати: Навчитися визначати види пошкоджень та послідовність надання першої допомоги при ушкодженні опорно-рухової системи.

Тип урока: засвоєння нових знань

1.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

1.Розтяг - це пошкодження зв’язок. Часто внаслідок розтягів виникають розриви окремих волокон сухожиль. У місці розтягнення з’являються набряки, крововиливи, відчувається сильний біль.

Перша допомога в разі розтягу - якомога швидше прикласти до ушкодженого місця холодний предмет, наприклад мішечок з льодом, тканину, змочену холодною водою. Потім ушкоджений суглоб слід туго забинтувати (мал. 129) і звернутися до лікаря.

2.Вивих - це пошкодження суглобів. При цьому зміщуються кінці кісток, які входять до складу суглоба. Вивих іноді супроводжується розтягами зв’язок і м’язів, розривом суглобової сумки.

Суглоб, у якому відбувся вивих, слід зафіксувати в нерухомому стані: руку треба підвісити через шию бинтом чи хусткою, а на ногу - накласти шину. Медичні шини продають в аптеках. За їхньої відсутності найпростішу шину можна виготовити з підручних матеріалів: тонких дерев’яних дощечок, фанери, палиць, щільного картону тощо Шину щільно прив’язують до кінцівки широкими бинтами, рушниками тощо.

3.Переломи кісток супроводжуються порушенням їхньої цілісності.

У разі закритих переломів (коли покриви тіла неушкоджені) відчувається сильний біль, ушкоджене місце набрякає.

Перелом вважають відкритим, якщо при цьому розриваються м’які тканини і шкіра.

 Перша допомога в разі переломів полягає в тому, щоб забезпечити нерухомість зламаної кістки за допомогою шин

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Транспортувати потерпілих із переломами кісток без знерухомлення, навіть на невелику відстань, неприпустимо. Це може призвести до зміщення зламаних кісток, розриву нервів і кровоносних судин. Накладаючи шини, потрібно фіксувати не менше ніж два суглоби.

Лікують переломи в лікарні, використовуючи для цього спеціальні пристрої та методи.

Ключові терміни і поняття: розтяги, вивихи, переломи.

3. Узагальнення знань з теми.

• Травми - це пошкодження організму, викликані зовнішнім впливом (механічним, хімічним, електричним тощо). Найпоширеніші травми опорно-рухової системи - розтяги зв’язок, вивихи, закриті та відкриті переломи. При травмуванні слід надати потерпілому першу допомогу та негайно звернутися до лікаря.

4.ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Виберіть ознаки вивиху: а) зміщення частин травмованої кістки одна відносно іншої; б) зміщення кінців кісток, які входять до складу суглоба; в) порушення цілісності кісток; г) ушкодження кісткою покривів.

2. Виберіть ознаки закритого перелому: а) зміщення частин травмованої кістки одна відносно іншої; б) вихід кістки із суглобової западини; в) ушкодження зламаною кісткою покривів; г) лише пошкодження зв’язки.

Установіть правильну послідовність дій, які потрібно виконати під час травми хребта: а) потерпілого потрібно покласти на живіт; б) зафіксувати хребет; в) транспортувати лежачи на животі; г) дати знеболювальне.

 5. Дамашнє завдання: Прочитати параграф 33  записати коснспект уроку, виконати тести. 

 

Тема урока : Обмін речовин та енергії — основа функціонування біологічних систем

Очікувані результати:

1.Визначити, що таке обмін речовин та перетворення речовин в організмі людини;

2.  Процеси,  які проходять при обміні речовин в організмі людини;

3. Порівняти процеси асиміляції та дисиміляції;.

Тип урока: засвоєння нових знань

1.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

 

Обмін речовин та перетворення енергії. Біологічні системи потребують надходження речовин з навколишнього середовища та їх перетворення.

Сукупність усіх хімічних перетворень речовин в організмі з моменту надходження їх з навколишнього середовища до моменту виведення продуктів розпаду називають обміном речовин, або метаболізмом.

Асиміляція, або пластичний обмін, - сукупність реакцій синтезу високомолекулярних органічних речовин, що супроводжуються поглинанням енергії.

Водночас у біологічній системі відбувається протилежний процес - розщеплення складних речовин на простіші з вивільненням енергії - дисиміляція (від латинського слова dissimulo - роблю неподібним). Енергія, яка вивільняється, може накопичуватися в синтезованих молекулах АТФ, перетворюватися на теплову енергію тощо.

Дисиміляція, або енергетичний обмін, - сукупність реакцій розщеплення й окиснення органічних речовин, що супроводжуються вивільненням енергії.

Взаємозв’язок асиміляції та дисиміляції. Асиміляція та дисиміляція є протилежними складовими процесу обміну речовин і перетворення енергії. Однак вони нерозривно пов’язані між собою, що зумовлено значним запасом потенційної енергії саме в органічних молекулах. Реакції біосинтезу потребують поглинання енергії, що вивільняється в результаті реакцій енергетичного обміну. Для перебігу реакцій енергетичного обміну необхідний постійний біосинтез органічних речовин, які надалі будуть розщеплюватися.

Запишіть  до зошита визначення асиміляції та дисисміляції.

3.ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Поясніть взаємозв’язок асиміляції та дисиміляції у функціонуванні різних біологічних систем.

1. Дайте означення поняття обмін речовин.

2. Чим відрізняється біологічна система від відкритої неживої системи?

3. Порівняйте асиміляцію та дисиміляцію.

4. Поясніть єдність процесів синтезу та розщеплення речовин в організмі.

Домашнє завдання: параграф 5, конспект уроку.

 

Тема урока : БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

Очікувані результати: Вивчити будову травної системи людини та її основні функції , познайомитися з як проходять процеси травлення.

Тип урока: засвоєння нових знань

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку

Травлення - сукупність процесів механічної обробки їжі та хімічного розщеплення її компонентів на сполуки, які організм здатний засвоювати та включати в обмін речовин.

Травний канал послідовно поділений на:

1.ротову порожнину,

2.глотку,

3.стравохід,

4. шлунок,

5.тонкий і товстий відділи кишечнику

 6.прямою кишкою з анальним отвором.

Допоміжними органами травної системи є зуби, язик, а також

травні залози: слинні, печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза

Основні функції травної системи такі.

1.Рухова функція забезпечує захоплення їжі, її подрібнення, змішування з травними соками, просування її по травному тракту, виведення неперетравлених решток назовні.

2.Секреторна функція забезпечує виділення травних соків і слизу, гормонів, які регулюють діяльність травної системи.

3.Розщеплення забезпечує- розщеплення складних молекул.

4.Всмоктування забезпечує перехід води, мінеральних речовин, вітамінів і продуктів розщепленя молекул білків, жирів і вуглеводів у кров або лімфу.

Процеси травлення поділяють на:

• порожнинне, яке відбувається в порожнині шлунково-кишкового тракту. Воно складається з процесів механічної та хімічної обробки їжі.

• пристінкове травлення відбувається на поверхні внутрішньої оболонки травного каналу всередині клітин.

Хімічні перетворення їжі здійснюються під впливом ферментів.

Ферменти — це біологічно активні речовини, здебільшого білкової природи, здатні прискорювати біохімічні реакції. їх ще називають біологічними каталізаторами. Травні ферменти починають розщеплювати компоненти їжі в травному каналі. Продукти розщеплення усмоктуються в кров і лімфу. Завершуються ці процеси в клітинах. Там утворюються нові органічні сполуки, властиві тільки даному організмові.

Дослідження функції органів травлення зондування, ендоскопію, електрогастрографію, ультразвукову діагностику, сканувальну томографію, рентгенографію.

Ключові терміни і поняття: порожнинне травлення, пристінкове травлення, травний канал, травні залози. 

3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. 

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Травлення - сукупність процесів, що забезпечують надходження їжі, механічна обробка їжі та хімічне розщеплення її на сполуки, які організм здатний засвоювати та включати в обмін речовин. Травна система людини наскрізна, складається з кількох відділів, починається ротовою порожниною та закінчується анальним отвором.

• Система травлення складається з травного каналу і травних залоз. Функції системи травлення: рухова, секреторна, розщеплювальна, всмоктувальна, видільна. Найпоширеніші методи дослідження органів травлення: зондування, ендоскопія, ультразвукова діагностика, сканувальна томографія, рентгенографія.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Позначте функцію травної системи, яка полягає в механічній обробці їжі: а) рухова; б) секреторна; в) видільна; г) всмоктувальна.

2. Позначте функцію травної системи, що полягає в утворенні й виділенні слини: а) рухова; б) секреторна; в) розщеплення; г) всмоктувальна.

 5.Домашнє завдання: параграф 5, конспект уроку     

Тема урока : Ротова порожнина. Травлення в ротовій порожнині

Очікувані результати:

1.Вивчити бідову ротової порожнини, функції ротової порожнини;

2. Виконати лабораторне дослідження: Вивчення зовнішньої будови зуба;

Ключові слова: губи, щоки, піднебіння, зуби, язик, глотка, стравохід, смоктання, жування, слина, лізоцим, амілаза.

Тип урока: засвоєння нових знань

1.  Проглянути відео матеріал.

2. Будова ротової порожнини та травлення в ній.

 Ротова порожнина є початковим відділом травної системи. Спереду порожнина рота обмежена губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, знизу — діафрагмою рота, утвореною м’язами, які розташовані вище під’язикової кістки.

1.Функції ротової порожнини:

1.Механічне подрібнення та перемішування їжі в ротовій порожнині. 

 2.Смоктання є першим етапом самостійного харчування, характерного для немовлят.

3.Жування забезпечує подрібнення їжі й змішування її зі слиною.

Будова зубів, їхні функції. 

 Кількість зубів у дорослої людини зазвичай становить 32 .

 1.Зуб складається з коронки, шийки і кореня.

2.Основна маса зуба (коронка, корінь) складається з дентину. Дентин коронки вкритий емаллю, а дентин кореня (коренів) — цементом.

3.Усередині зуба міститься невелика порожнина — пульпа, усередину зуба входять артерії та нерви, і назовні виходять вени.

2. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ:

Вивчення зовнішньої будови зубів

Мета дослідження: Вивчити зовнішню будову зубів різних типів (різці, ікла, кутні) та зіставити їх форму та виконувані функції.

Матеріали та обладнання:  ілюстративний матеріал з підручників та посібників, інтернет-ресурсів.

Хід дослідження

1. Запишіть у зошиті дату виконання, укажіть матеріали, якими користуєтесь при цьому.

2. За допомогою ілюстративного матеріалу ретельно вивчіть зовнішню будову зубів. Замалюйте та підпишіть будову зуба;

3. Яку функцію виконують різці, ікла та кутні зуби під час вживання їжі?

3.Виберіть одну правильну відповідь

1. Позначте функцію травної системи, яка полягає в механічній обробці їжі: а) рухова; б) секреторна; в) видільна; г) всмоктувальна.

2. Позначте функцію травної системи, що полягає в утворенні й виділенні слини: а) рухова; б) секреторна; в) розщеплення; г) всмоктувальна.

 4.Домашнє завдання: параграф 5, виконати у зошитах лабораторне дослідження та тести на платформі « Мій клас». 

 

Тема урока: ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ. ВИВЕДЕННЯ З ОРГАНІЗМУ НЕПЕРЕТРАВЛЕНИХ РЕШТОК ЇЖІ

Очікувані результати:

1.Вивчити будову кишечника, процеси травлення у кишечнику,

2. Вивчити будову та функції печінки, підшлункової залози;

3. Визначити функції кишечника , печінки та підшлункової залози;

1.Будова кишечника та функції кишечника:

1.Кишечник - наступний за шлунком відділ травного каналу.

2.Кишечник складається з тонкого і товстого відділів.

3.У тонкому кишечнику завершується розщеплення поживних речовин, які всмоктуються у кров і лімфу.

4.Жовч, яка сприяє розщепленню жирів, стимулює активність ферментів і рухову активність кишок.

5.Поживні речовини всмоктуються завдяки активній діяльності клітинних мембран клітин епітелію кишечнику, явищам фільтрації та дифузії.

 6.У товстому кишечнику остаточно розщеплюються речовини і синтезуються вітаміни К і групи В. У цих процесах беруть участь різноманітні корисні для організму людини мікроорганізми.

2. Будова та функції підшлункової залози.

1.Підшлункова залоза завдовжки 12-15 см розміщена під шлунком.

2. Вона виробляє травний сік до його складу входять ферменти, які сприяють розщепленню всіх поживних речовин: трипсин та хімотрипсин впливають на розщеплення білків до їхніх складових - амінокислот, ліпаза - жирів до гліцеролу та жирних кислот, амілаза розщеплює крохмаль до глюкози.

 2. Будова та функції печінки.

1.Печінка - це найбільша залоза в організмі людини (її маса - 1,5-2 кг), розташована переважно в правому підребер’ї, під діафрагмою.

2.Печінка виконує такі головні функції: секреторну, захисну, обмінну, синтетичну, детоксикаційну.

Ключові терміни і поняття: дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, печінка, жовч, пристінкове травлення, перистальтика, ворсинки, всмоктування.

3. Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть орган, у який впадає протока підшлункової залози: а) шлунок; б) жовчний міхур; в) дванадцятипала кишка; г) печінка.

2. Укажіть правильну послідовність відділів, з яких складається товстий кишечник: а) сліпа, ободова, сигмоподібна і пряма кишки; б) ободова, пряма, сигмоподібна і сліпа кишки; в) ободова, сигмоподібна пряма і сліпа кишки; г) пряма, сигмоподібна, сліпа та ободова кишки.  

 5.Домашнє завдання: параграф 10, конспект уроку,  виконати завдання на платформі « Мій клас».

 

Тема урока :Харчові розлади та запобігання їм.

Очікувані результати: Закріпити знання бкдова та функції травної системи, визначити причини захворювань органів травлення.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку.

Найпоширенішими гострими кишковими інфекціями є: дизентерія (збудники — дизентерійна паличка, дизентерійна амеба; джерело зараження — хворі люди та носії збудника); сальмонельоз (джерело — заражені бактеріями сальмонели м’ясні й молочні продукти, яйця); ботулізм (джерело — інфіковані паличкою ботулізму м’ясні, рибні, овочеві консерви, копчена риба, гриби домашнього консервування); ротавірусна інфекція, або кишковий грип (джерело ротавірусу — хворі люди, предмети, що могли бути забруднені фекаліями).

 Ознаки кишкової інфекції— загальна слабкість, відсутність апетиту, головний біль. Пізніше виникають небезпечні ознаки: гострі болі в кишечнику й шлунку, підвищення температури, блювання, пронос, втрата свідомості. Кишкова інфекція потребує негайного лікування, оскільки найбільш небезпечним наслідком її дії є зневоднення організму.

Профілактика захворювань органів травлення. Для запобігання харчовим розладам та їх ускладненням слід дотримувати кількох основних правил:

• завжди перед споживанням їжі добре мити руки з милом;
• дотримувати санітарно-гігієнічних вимог під час приготування та зберігання їжі, особливо продуктів, що швидко псуються;
• сирі фрукти, овочі, зелень і ягоди ретельно промивати у проточній воді;
• продукти, які вимагають термічної обробки (м’ясо, риба), потрібно добре проварювати та просмажувати;

·        раціонально харчуватися (регулярно, збалансовано, різноманітно);

• уникати шкідливих звичок, особливо куріння та вживання алкоголю, негативних емоцій, сильних емоційних стресів.

Порушення режиму і гігієни харчування, неякісна їжа, негативні емоції, стреси, тривале вживання ліків, алкоголю, тютюнопаління, малорухливий спосіб життя спричиняють різні розлади й захворювання травної системи.

 3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

5.Домашнє завдання: параграф 12, конспект уроку 

Тема урока: Харчові та енергетичні потреби. Проект: Збалансоване харчування.

Очікувані результати:

1.Визначити, що означає поняття збалансоване харчування;

2. Познайомитися яким має бути раціон людини;

3. Підготувати проект «Збалансоване харчування »;

Проект «Збалансоване харчування»

Тема проекту: Збалансоване харчування.

Мета проекту: Ознайомити  з основними принципами збалансованого харчування та надати рекомендації щодо складання здорового раціону, скласти добовий раціон враховуючі принципи збалансованого харчування.

1. Вступ

Збалансоване харчування є основою здорового способу життя. Правильне співвідношення поживних речовин і додаткових компонентів їжі є необхідним для забезпечення нормального функціонування організму. У даному проекті будуть розглянуті основні принципи збалансованого харчування та надані рекомендації щодо складання здорового раціону.

 Основні принципи збалансованого харчування

• Різноманітність: Харчовий раціон повинен бути різноманітним і містити всі необхідні поживні речовини, включаючи білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінерали.
• Міра: Слід дотримуватись міри в споживанні їжі, оскільки переїдання може призвести до зайвої ваги та різних захворювань.
• Регулярність: Слід їсти регулярно, не пропускаючи прийомів їжі, оскільки це дозволяє підтримувати рівень цукру в крові та нормальну роботу травної системи.
• Споживання достатньої кількості води: Вода є важливою для підтримки нормальної роботи організму.

2.Складіть добовий раціон включаючи рекомендації:

• Білки: Включення в раціон м'яса, риби, яєць, соєвих продуктів, бобів та горіхів забезпечує необхідну кількість білків.
• Жири: Слід включати здорові жири, такі як олії рослинного походження (оливкова, кукурудзяна, соняшникова), горіхи, насіння та риба. Рекомендується обмежувати споживання трансжирів та насичених жирів.
• Вуглеводи: Слід включати складні вуглеводи, такі як цільні зерна, овочі та фрукти, а також обмежувати споживання простих вуглеводів, таких як цукор та білі борошняні вироби.
• Вітаміни та мінерали: Рекомендується включати у раціон різноманітні овочі та фрукти, оскільки вони містять різні вітаміни та мінерали. Також важливо включати в раціон молочні продукти, які містять кальцій, та рибу, яка містить омега-3 жирні кислоти.
• Насичення раціону фібрами: Рекомендується включати у раціон достатню кількість фіброзних продуктів, таких як овочі, фрукти, цільні зерна та боби.

4. Заключення

Збалансоване харчування є важливою складовою здорового способу життя. Регулярне споживання різноманітних продуктів, які містять всі необхідні поживні речовини, може допомогти підтримувати нормальну роботу організму. Включення рекомендованих продуктів у раціон може бути корисним для забезпечення належного рівня здоров'я та доброго самопочуття.

 

   

Тема 4: Дихання

Тема урока :ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМУ. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ ЛЮДИНИ, ЇЇ БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ

Очікувані результати: визначити значення процесу дихання для організму, вивчити будову органів дихання.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку.

Дихання - це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його для окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів), також видалення з організму вуглекислого газу, що утворився під час реакцій окиснення

Дихальна система людини складається з повітроносних шляхів і легень.

1.Повітроносні шляхи — це система з’єднаних між собою порожнистих органів, якими рухається вдихуване та видихуване повітря.

Повітроносні дихальні шляхи людини поділяють на верхні та нижні .

2.Легені - парні органи. Права легеня більша за ліву, тому що ліва легеня має заглиблення - так звану серцеву виїмку.

Права легеня складається з трьох часток, а ліва - з двох

Кожна легеня має конусоподібну форму: звужену верхівку та розширену основу, що прилягає до діафрагми. На внутрішній (оберненій до серця) поверхні обох легень є ворота легень, через які нерви, бронхи та легенева артерія входять у легеню.

Ззовні кожна легеня вкрита тоненькою щільною сполучнотканинною оболонкою - легеневою плеврою.

 3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

• Органи дихання забезпечують газообмін між організмом і зовнішнім середовищем. Процеси дихання поділяють на зовнішнє та внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання - це обмін газів між атмосферним повітрям і організмом, а внутрішнє - обмін газів між кров’ю та тканинами і використання кисню клітинами, унаслідок чого виділяється енергія.

• Дихальна система складається з повітроносних шляхів: верхніх (носова порожнина, носоглотка, глотка), нижніх (гортань, трахея, бронхи) - та легень. У легенях через стінки альвеол відбувається газообмін між повітрям і кров’ю.

 Виберіть одну правильну відповідь

1. Виберіть функції носової порожнини: а) вдихуване повітря зволожується; б) вдихуване повітря збагачується киснем; в) вдихуване повітря збагачується вуглекислим газом; г) у носовій порожнині кров збагачується киснем.

2. Позначте орган, у якому перетинаються дихальні й травні шляхи: а) носова порожнина; б) глотка; в) гортань; г) бронхи.

3. Укажіть орган, у якому розміщені голосові зв’язки: а) трахея; б) глотка; в) гортань; г) бронхи.

Установіть правильну послідовність проходження повітря по повітроносних шляхах: а) глотка; б) носова порожнина; в) трахея; г) гортань; д) бронхи.

 5.Домашнє завдання: параграф 13, конспект уроку

Тема урока :ДИХАЛЬНІ РУХИ. НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАЛЬНИХ РУХІВ

Очікувані результати: 

1.Познайомитися з поняттями дихальні рухи, життєва ємність ленень;

2.Охарактнризувати як проходить регуляція процесів дихання;

3. Як відбувається газообмін у легенях та тканинах організму людини;

1. Завдяки дихальним рухам (вдих і видих) повітря в легенях постійно оновлюється.

2.Дихальні рухи регулює дихальний центр, розташований у довгастому мозку. Його діяльність відбувається під контролем півкуль великого мозку. 3.Частота та глибина дихальних рухів залежить від концентрації вуглекислого газу в крові.

4. Вентиляцію легень забезпечують дихальні рухи, які в стані спокою спричиняють скорочення та розслаблення міжреберних м’язів і м’язів діафрагми, а за умов фізичного напруження - й інших м’язів. Дихальний цикл складається з послідовних фаз вдиху та видиху, під час яких змінюється об’єм грудної порожнини.

5.Життєва ємність легень - кількість повітря, яку можна видихнути після максимального вдиху, - є показником фізичного розвитку людини.

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть м’язи, які забезпечують глибокий видих: а) зовнішні міжреберні м’язи; б) внутрішні міжреберні м’язи; в) м’язи діафрагми; г) м’язи шиї.

2. Укажіть, як називають кількість повітря, яку людина може вдихнути після спокійного вдиху: а) дихальний об’єм; б) резервний об’єм вдиху; в) додатковий об’єм; г) життєва ємність легенів.

3. Укажіть, як називають максимальну кількість повітря, яку людина може видихнути після глибокого вдиху: а) резервний об’єм; б) додатковий об’єм; в) дихальний об’єм; г) життєва ємність легень.

Установіть правильну послідовність процесу вдиху: а) легені розтягуються і заповнюються повітрям; б) об’єм грудної порожнини збільшується; в) діафрагма опускається донизу; г) зовнішні міжреберні м’язи скорочуються; д) ребра підіймаються.

 5.Домашнє завдання: параграф 15, виконати завдання на платформі « Мій клас».

 

Тема урока :Профілактика захворювань дихальної системи

Очікувані результати: Познайомитися з хворобами органів дихання, життєва ємність легень.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку.

1.Інфекційними захворюваннями дихальної системи є грип, дифтерія, туберкульоз, гайморит, бронхіт, пневмонія, ангіна, кір, краснуха.

2.До неінфекційних захворювань органів дихання відносяться хвороби, які виникають внаслідок механічних пошкоджень (наприклад, пневмоторакс), під впливом цементного пилу (силікози), вугільного пилу (антракози), асбестових частинок (асбестози), що містяться в повітрі.

3.Алергічні (бронхіальна астма, алергічний риніт) й онкологічні (рак легень).

Заходи профілактики захворювань органів дихання передбачають:

 а) проведення вакцинації;

б) дотримування правил особистої гігієни;

в) загартовування, фізичне навантаження, калорійне збалансоване харчування для підвищення опірності організму інфекційним хворобам;

г) систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження);

д) боротьба з пилом в приміщеннях та ін.

Отже, хвороби органів дихання бувають інфекційними та неінфекційними, найважливіші заходи профілактики - це здоровий спосіб життя та відмова від шкідливих звичок.

Які сучасні методи дослідження органів дихання?

Для оцінювання стану органів дихання, профілактики та вчасного виявлення захворювань сьогодні застосовуються різні методи, але найпоширенішими є флюорографія, комп'ютерна томографія та спірографія.

Флюорографія - дослідження органів за допомогою рентгенівських променів, що проникають крізь тканини й переносять зображення на плівку за допомогою флуоресцентних мікрочастинок.

Томографія - метод дослідження, у результаті якого отримують зображення окремих пластів досліджуваного об'єкта (органа чи організму). Усі сучасні види томографії (рентгенівська, магнітно-резонансна, емісійна) відтворюють зображення перерізу з допомогою комп'ютерів, тобто є комп'ютерними .

Спірографія - дослідження легень шляхом реєстрації їх об'єму під час дихання За допомогою спірографії визначають такі показники, як:

3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Отже, найпоширенішими методами дослідження органів дихання є флюорографія, томографія та спірометрія.

5.Домашнє завдання: параграф 13-16,  записати конспект уроку

Тема 5. Внутрішнє середовище організму

Тема урока : ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ. ПОНЯТТЯ ПРО ВНУТРІШНЄ РІДКЕ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ

Очікувані результати: Познайомитися з поняттями гомеостаз, формені елементи крові.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку.

Внутрішнє середовище організму 

Внутрішнє рідке середовище організму - сукупність рідин (кров, лімфа, тканинна рідина), що беруть участь у процесах обміну речовин і підтриманні гомеостазу організму.

Функції крові та їхні ознаки: 

1.Транспортна;

2. Терморегуляторна;

3. Захисна;

4. Підтримка гомеостазу;

Склад крові

 Кров як тканина внутрішнього середовища складається з плазми та формених елементів.

1.До формених елементів належать червоні кров’яні тільця - еритроцити, білі кров’яні тільця - лейкоцити та кров’яні пластинки - тромбоцити.

2.Плазма крові  має вигляд непрозорої в’язкої рідини жовтуватого (солом’яного) кольору. Вона виконує роль міжклітинної речовини. Плазма крові містить 90 % води та розчинені в ній органічні (білки - 7-8 %, вуглеводи - близько 0,12 %, жири - 0,7-0,8 %) та неорганічні (близько 0,9 %) речовини.

3.Білки плазми крові виконують різні функції : знешкодженні чужорідних сполук і частинок, а також хвороботворних мікроорганізмів. Є білки, що впливають на перерозподіл води між плазмою та тканинною рідиною, адже від їхнього вмісту залежить густина крові.

3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Внутрішнє середовище організму формують кров, лімфа і тканинна рідина. Постійний обмін між ними забезпечує підтримання гомеостазу.

• До складу крові входять плазма та формені елементи - еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Плазма крові складається з води, органічних і мінеральних речовин. Кров виконує захисну, транспортну, регуляторну та терморегуляторну функції.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть формені елементи, які входять до складу крові: а) еритроцити, міоцити, тромбоцити; б) еритроцити, міоцити, лейкоцити; в) еритроцити, лейкоцити, тромбоцити; г) тромбоцити, лейкоцити, міоцити.

2. Укажіть частку крові (%) в організмі людини від загальної маси тіла: а) 15-20; б) 25-30; в) 7-8; г) 30-40.

3. Укажіть, що не входить до внутрішнього середовища організму людини: а) кров; б) цитоплазма клітин; в) лімфа; г) тканинна рідина.

 

Тема урока : ЕРИТРОЦИТИ. ГРУПИ КРОВІ. ПРАВИЛА ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

Очікувані результати: познайомитися з будовою еритроцитів та їх функціями, групи крові та значення переливання крові.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2.Опонувати конспект уроку.

Ключові терміни і поняття: еритроцити, гемоглобін, недокрів’я, групи крові, резус-фактор, резус-конфлікт.

Еритроцити 

Еритроцити — клітини крові, що здійснюють в організмі важливу функцію — транспорт газів. Вони переносять кисень від легень до всіх клітин нашого організму, а вуглекислий газ - від клітин до легень.

1.Еритроцити - дрібні, без’ядерні клітини діаметром 7-8 мкм¹ та 1-2 мкм завтовшки.

2.Кількість їх дуже велика: в 1 мм³ крові дорослої людини міститься в середньому 5-5,5 млн еритроцитів.

3.Еритроцит має форму двоввігнутого посередині диска .

4.У нормі еритроцити живуть близько 120 днів, а потім руйнуються в селезінці й печінці

5.В еритроцитах міститься гемоглобін (його скорочено позначають Нb). Як ви вже знаєте, це білкова сполука, що містить атом Феруму . Саме він надає гемоглобіну, а відповідно й еритроцитам, червоного забарвлення.

Групи крові

 У людей виділяють чотири основні групи крові, які успадковуються від батьків і не змінюються упродовж життя .

Змішування несумісної за групами крові (тобто якщо зустрінуться аглютиноген А та аглютинін а або аглютиноген В та аглютинін β) призводить до склеювання еритроцитів донорської крові. Цей процес називають аглютинацією.

ЦІКАВО ЗНАТИ! Більшість людей мають 0 (І) або А (II) групу крові, найменш поширена група - АВ (IV). Так, в 47 % українців трапляється 0 (І) група крові, в 43 % - А (II), 7 % - В (III), 3 % - АВ (IV).

3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Еритроцити виконують важливу функцію транспорту кисню від легень до клітин, а вуглекислого газу - від клітин до легень. Це без’ядерні червоні клітини крові. Вони містять білкову речовину гемоглобін, здатну зв’язувати кисень або вуглекислий газ. Зменшення кількості еритроцитів та/або зниження вмісту в них гемоглобіну призводить до розвитку недокрів’я.

• За значних крововтрат і деяких захворювань виникає необхідність переливання крові. Переливати кров можна тільки сумісну за групою крові й резус-фактором.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Виберіть характеристики зрілих еритроцитів: а) форма двоввігнутого диска, мають ядро; б) форма двоввігнутого диска, не мають ядра; в) не мають постійної форми і ядра; г) мають ядро, але не мають постійної форми.

2. Укажіть речовину, яку містять еритроцити: а) гемоглобін; б) аглютиніни; в) гемеритрин; г) гемоціанін.

 4.Домашнє завдання: параграф 18,  записати конспект уроку.

Тема:  РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

Тема урока: ПОНЯТТЯ ПРО ГОМЕОСТАЗ І НЕРВОВУ РЕГУЛЯЦІЮ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

Очікувані результати: Закріпити поняття нервова регуляція, характерні риси нервової регуляції. Розглянути поняття гуморальна регуляція та взаємодія між цими регуляціями.

 Ключові терміни і поняття: нервова регуляція, синапс, нейромедіатори.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку.

•        Усі фізіологічні процеси в організмі людини підпорядковані нейрогуморальній регуляції.
•        Нервова регуляція здійснюється за допомогою нервової системи.
•        Нервова система сприймає зовнішні подразнення та зміни внутрішнього середовища і корегує роботу організму, зумовлюючи його функціональну єдність.
•        Діяльність нервової системи ґрунтується на рефлекторному принципі.
Характерними рисами нервової регуляції є:

• рефлекторний характер роботи;

• значна швидкість дії;

• відносно нетривалий час дії;

• спрямованість дії: від певного нервового центру нервовий імпульс прямує до відповідного робочого органа.

Важливу роль у забезпеченні функціонування нервової системи відіграють синапси. 

3.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть ознаку, характерну для нервової регуляції: а) включається повільно; б) діє повільно; в) сигналом слугує нервовий імпульс; г) сигналом слугують гормони.

2. Назвіть нерви, якими нервові імпульси прямують від нервового центру до робочих органів: а) вставні; б) рухові; в) чутливі.

3. Назвіть нерви, якими нервові імпульси прямують від рецепторів до нервового центру: а) вставні; б) рухові; в) чутливі.

4. Домашне завдання: параграф 53, записати конспект ,виконати тести у зошитах.

Тема урока:  ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

Ключові терміни і поняття: гуморальна регуляція, гормони, нейрогормони, гіпофіз, гігантизм, акромегалія, карликовість.

Очікувані результати: Опонувати  поняття гуморальна регуляція, характерні риси гуморальної регуляції. Порівняти гуморальну регуляція з нервовою та взаємодію між цими реляціями.

1.Сприняття та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2. Опонувати конспект уроку.

 Загальні принципи гуморальної регуляції

1. Гуморальна (ендокринна) регуляція фізіологічних процесів в організмі людини відбувається за участі біологічно активних речовин, які транспортуються кров’ю, лімфою та тканинною рідиною.

2.На відміну від нервової системи, що забезпечує передачу сигналу на значні відстані за короткий час, робота ендокринної системи вирізняється меншою швидкістю, однак спричинена ними дія триваліша.

Характерні особливості гуморальної регуляції:

• дистанційність дії: гормони і нейрогормони з током крові або інших рідин можуть переміщатися від місць свого синтезу до клітин, на діяльність яких вони впливають;

• висока біологічна активність: ці сполуки впливають на клітини, тканини та органи в незначних концентраціях;

• специфічність дії: гормони та нейрогормони впливають лише на певні біохімічні процеси, що відбуваються в тих чи інших тканинах і органах.

Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

·       Основу гуморальної регуляції функцій організму забезпечують гормони, які виділяють залози внутрішньої секреції, та нейрогормони, які виробляють спеціалізовані клітини нервової системи.

·       Гормони є високоспецифічними біологічно активними речовинами різної природи.

·       Гормони діють повільно, але їхня дія тривала. їм притаманна специфічність дії та дистанційність (впливають на органи, які можуть бути розташовані далеко від того місця, де вони утворилися).

·       До ендокринних залоз належать залози внутрішньої та змішаної секреції.

·       У процесі життєдіяльності організму діяльність залоз внутрішньої секреції може порушуватися (надлишок вироблення гормонів - гіперфункція, нестача - гіпофункція), що спричинює різні ендокринні захворювання.

·       Діяльність ендокринних залоз контролює нервова система.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть ознаку, характерну для гуморальної регуляції: а) включається досить швидко; б) діє швидко; в) сигналом слугує нервовий імпульс; г) сигналом слугують гормони.

 4. Домашне завдання: параграф 54, записати конспект ,виконати тест    

РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Тема урока: РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА ЛЮДИНИ, БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ

Очікувані результати: познайомитися з будовою жіночих та чоловічих статевих органів та їх функціями

Основні поняття й ключові терміни: РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА. Жіноча репродуктивна система. Чоловіча репродуктивна система.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2. Опанувати конспект уроку.

Розмноження людини забезпечує РЕПРОДУКТИВНА (СТАТЕВА) СИСТЕМА (від лат. reproductio - відтворення) - сукупність статевих органів, які забезпечують статеве розмноження. Розрізняють чоловічу й жіночу репродуктивні системи.

1.жіноча репродуктивна система - сукупність органів, що забезпечують утворення яйцеклітин, секрецію жіночих статевих гормонів, запліднення і внутрішньоутробний розвиток.

2.чоловіча репродуктивна система - сукупність органів, що забезпечують утворення сперматозоонів, секрецію чоловічих статевих гормонів та осіменіння.

Висновок:Уся спадкова інформація про організм людини закодована в ДНК, що міститься в хромосомах. Їх у людини 46. Перед розмноженням з клітин статевих залоз формуються гамети, у яких по 23 хромосоми і половинний набір спадкової інформації. Згодом після запліднення й злиття ядер статевих клітин повний набір спадкової інформації відновлюється. Ось чому діти мають ознаки обох своїх батьків

ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна робота

Застосуйте метод порівняння і визначте ознаки подібності та відмінності. Поясніть їхі причини.

1. Що таке репродуктивна система? 2. Який набір хромосом містять гамети? 3. Що таке жіноча репродуктивна система? 4. Назвіть статеві органи жінок, що утворюють яйцеклітини. 5. Що таке чоловіча репродуктивна система? 6. Назвіть статеві органи чоловіків, що утворюють сперматозоони.

 Тема урока:Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю

Очікувані результати: Познайомитися з поняттями гомо та гетерогаметна стать, механізмами визначення статі, як проходить успадкування зчеплене зі статтю.

Ключові терміни та поняття: гомо- та гетерогаметна стать, явище успадкування, зчепленого зі статтю.

1.Сприймання та засвоювання нового матеріалу.   Проглянути відео матеріал.

2. Опанувати конспект уроку.

1.У багатьох видів тварин особини різних статей розрізняються за набором однієї пари хромосом - статевих, або гетерохромосом.

2. У багатьох організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною - чоловіча (мухи, клопи, жуки, ссавці, більшість видів риб, деякі земноводні тощо), а в інших - навпаки (метелики, плазуни, птахи, деякі риби і земноводні). У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом (коники, таргани).

3.Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то в особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної - два (гетерогаметна стать).

4.У більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення. Вона залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі.

Явище успадкування ознак, зчеплених зі статтю, пов’язане з тим, що X- та Y-хромосоми мають різний набір генів. Тому певні ознаки можуть проявлятись переважно в особин певної статі.

Знайдіть одну правильну відповідь

1. При паруванні більшість гермафродитів виступає як

А самиця для себе
Б самець для іншого партнера
В самиця для іншого партнера
Г самиця або як самець для іншого партнера
Д самиця та самець одночасно для самого себе

2. Чоловіки є гетерогаметною статтю і їхні гамети різні, бо

А до них потрапляє по одній гомологічній хромосомі з пари
Б половина з них має Х-хромосому, а половина — Y-хромосому
В більшість із них містить Y-хромосому
Г більшість із них містить Х-хромосому
Д їх гамети утворюються в результаті мейозу

3. Самицею буде плодова мушка з набором статевих хромосом

А XX
Б YY
В XY
Г XYY
Д Х0
4. Імовірність народження хворої на гемофілію дитини в родині, у якій батько страждає на гемофілію, а мати є носієм гена гемофілії, але не страждає на неї, становить
А 0 %
Б 25 %
В 33 %
Г 50 %
Д 100 %
5. Якщо в заплідненій яйцеклітині ссавця є Y-хромосома, але немає Х-хромосоми, то
А народиться самець
Б народиться самиця
В народиться безстатевий організм
Г народиться гермафродит
Д зародок загине
1) Зберіть інформацію про різні способи визначення статі в природі та про організми, для яких вони характерні.
2) На підставі зібраних даних побудуйте дерево походження різних способів визначення статі, використовуючи ознаки подібності між способами та ознаки спорідненості між живими організмами. Дерево має бути побудоване так, щоб споріднені організми з подібним визначенням статі розташовувалися поряд, а неспоріднені — були віддалені.
3) Презентуйте своє дерево в класі й обговоріть зв’язок між способами визначення статі та спорідненістю організмів.

 Тема урока :Узагальнення за темою «Розмноження та розвиток людини»

Очікувані резельтати: Закріпити знання з теми «Розмноження та розвиток людини»,значення збереження репродуктивної системи в житті людини

1.Повторити матеріал попередніх уроків.
2Виконати тестові завдання для перевірки знань з теми
     У завданнях 1—11 оберіть одну правильну відповідь.

1. Первинною статевою ознакою жінки є:

а) широкий таз
б) ріст бороди

в) нерозвинені молочні залози

г) наявність піхви

2. Зовнішній статевий орган чоловіків — це:
а) передміхурова залоза
б) сечівник
в) яєчко з придатками
г) мошонка
3. Вторинні статеві ознаки формуються під дією:
а) гормонів
б) ферментів
в) гамет
г) умов середовища
4. Органами, у яких формуються жіночі статеві клітини, є:
а) сім’яники
б) яєчники
в) яєчка
г) маткові труби
5. Фолікул — це пухирець, у якому формується:
а) яйцеклітина
б) сперматозоїд
в) сперма
г) ендометрій
6. Овуляція — це:
а) вихід яйцеклітини з фолікула
б) занурення яйцеклітини в слизову оболонку матки
в) рух яйцеклітини по маткових трубах
г) початкова стадія поділу яйцеклітини
7. Місце, у якому зазвичай відбувається процес запліднення яйцеклітини:
а) яєчники
б) матка
в) піхва
г) маткові труби
8. Плацента — це:
а) частина зародка
б) зародкові оболонки
в) частина матки
г) орган, який сполучає плід з організмом
9. Запліднена яйцеклітина починає ділитися:
а) у порожнині тіла
б) яєчнику
в) матці
г) маткових трубах
10. Занурення зародка в слизову оболонку матки називається:
а) заплідненням
б) імплантацією
в) онтогенезом
г) пологами
11. Статеве дозрівання починається в:
а) юнацькому періоді
б) підлітковому періоді
в) грудному періоді
г) ранньому дитинстві
12. Установіть відповідність між періодом онтогенезу та віком хлопчиків, що відповідає цьому періоду.
1) раннє дитинство
2) грудний період
3) юнацький період
4) підлітковий період
а) 8-12 років
б) 1-3 роки
в) 13-16 років
г) 10 днів — 1 рік
д) 17-21 рік
13. Установіть відповідність між періодом онтогенезу та віком дівчаток, що відповідає цьому періоду.
1) раннє дитинство
2) грудний період
3) юнацький період
4) підлітковий період
а) 8-11 років
б) 1-3 роки
в) 12-15 років
г) 10 днів — 1 рік
д) 16-20 

Тема урока: ПЕРІОДИ ПОСТЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Очікувані результати: повторити періоди постембріонального розвитку людини,опанувати поняття старіння та розглянути гіпотези старіння

Ключові терміни та поняття:старіння, геронтологія.

1.Опанувати конспект уроку.

Постембріональний розвиток тварин і людини — це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження, старіє та вмирає.

Періоди постембріонального розвитку людини

1. Перші десять днів життя дитини — до 1 року: грудний;

2.Перший-третій роки життя — це період раннього дитинства.

3.Період першого дитинства триває від чотирьох до семи років.

4.Період другого дитинства, або молодий шкільний період, триває від восьми до 12 років. 5.Підлітковий період дівчат триває від 12-го до 15-го року життя, хлопців — від 13-го до 16-го. Він збігається з періодом статевого дозрівання.

6.Від 16-го до 20-го року (дівчата) або від 17-го до 21-го (юнаки) триває юнацький період. Зрілий вік настає у віці 21 рік. Перший період зрілого віку триває до 35 років, другий — до 55 років у жінок і до 60 — у чоловіків.

 7.Похилий вік триває від 56 років (жінки) та 61 року (чоловіки) до 74-го року життя

Старіння — процес поступового порушення і втрати важливих функцій організму, зокрема здатності до розмноження та регенерації.

Перевірте здобуті знання

1.. Що таке старіння і які його основні причини? Яку на ваш погляд ви підтримуєте теорію старіння, і чому саме?

 Тема уроку: «Повторення матеріалу ЗВ'ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. НЕРВОВА СИСТЕМА»

Очікувані результати: Повторити будову та функції нервової системи, визначити в чому полягає принцип роботи в регуляції функцій організму.

Повторити конспект уроку

НЕРВОВА СИСТЕМА - сукупність структур нервової тканини, які здійснюють сприйняття, аналіз і передачу інформації, що забезпечує пристосованість організму до постійних змін довкілля.

Функції нервової системи в організмі людини

Функція	Сутність
Інформативна	Сприймання впливів середовища на організм
Провідникова	Перетворення інформації на нервові імпульси та їхнє проведення
Інтегративна	Аналіз інформації, загальний контроль усіх дій та об'єднання усіх органів організму в єдине ціле
Рефлекторна	Формування пристосувальних реакцій відповідно до впливів середовища

Анатомічно нервову систему поділяють на центральну й периферичну, а функціонально - на соматичну та вегетативну.

Таблиця 27. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ЦНС) - основна частина нервової системи, що здійснює аналіз інформації та передачу імпульсів для рефлекторної відповіді, розміщена в порожнині черепа й хребтовому каналі (утворена сірою й білою речовиною)
ГОЛОВНИЙ МОЗОК - відділ ЦНС, що розташований у черепі та виконує рефлекторну, провідникову, інформативну й інтегративну функції	СПИННИЙ МОЗОК - частина ЦНС, що розташований у каналі хребта та виконує рефлекторну й провідникову функції
Відділи головного мозку 1. Великий, або кінцевий (дві півкулі) 2. Проміжний (таламус і гіпоталамус) 3. Середній (ніжки мозку, дах мозку) 4. Задній (міст та мозочок) 5. Довгастий	Відділи спинного мозку 1. Шийний (8 сегментів) 2. Грудний (12 сегментів) 3. Поперековий (5 сегментів) 4. Крижовий (5 сегментів) 5. Куприковий (1 сегмент)

 

Периферична нервова система (ПНС) - частина нервової системи з нервів, вузлів, сплетень, що містяться за межами ЦНС, сполучені з головним і спинним мозком, здійснюють передачу нервових імпульсів (утворена 12 парами черепно-мозкових, 31 парою спинномозкових нервів, нервовими вузлами, нервовими сплетеннями)
Вегетативна нервова система - частина НС із рухових нервових волокон, що забезпечує іннервацію внутрішніх органів, ендокринних залоз, кровоносних судин, пристосовуючи їх до потреб всього організму	Соматична нервова система - частина НС із чутливих і рухових нервових волокон, що забезпечує іннервацію опорно-рухового апарату, шкіри й органів чуття

Отже, нервова система є регуляторною системою організму людини, що забезпечує зв'язок із середовищем та здійснює нервову регуляцію його функцій.

2. Виконати тести для перевірки знань з теми:

Тест-застосування 8. НЕРВОВА СИСТЕМА

1. Як називається процес поширення по нервах імпульсів, що виникли в смакових рецепторах язика під час споживання холодного морозива?

А збудження

Б фільтрація

В гальмування

Г реабсорбція

2. Де відбувається аналіз інформації від удару неврологічним молоточком по ділянці під колінною чашечкою?

А у рецепторах

В у головному мозку

Б у спинному мозку

Г у рухових волокнах

3. Сильний удар у сонячне сплетення призводить до сильного болю, різкого зниження частоти серцевих скорочень, зупинки дихальних рухів тому, що в сплетенні є...

А нервові вузли з чутливими волокнами від внутрішніх органів

Б біла речовина для проведення імпульсів

В нервові центри рефлексів дихання й серцевої діяльності

Г нервові вузли з руховими волокнами до внутрішніх органів

4. Назвіть найбільший за довжиною та діаметром нерв організму людини:

А блукаючий

Б сідничний

В стегновий

Г ліктьовий

5. Укажіть правильну послідовність оболонок спинного мозку, починаючи ззовні:

А тверда, м'яка та павутинна

В м'яка, тверда та павутинна

Б павутинна, тверда та м'яка

Г тверда, павутинна та м'яка

6. Яка маса головного мозку в дорослої людини з масою тіла 80 кг, якщо на мозок припадає близько 2 % від маси тіла?

А 1,3 кг

Б 1,4 кг

В 1,5 кг

Г 1,6 кг

7. Укажіть назву найбільшого із черепно-мозкових нервів, що іннервує шию, голову, грудну та черевну порожнини:

А блукаючий

Б зоровий

В трійчастий

Г нюховий

8. Ви зайшли до перегрітого приміщення, у вас розширюються судини шкіри, посилюється потовиділення, частішає дихання. Який відділ головного мозку керує цими реакціями?

А гіпоталамус

Б мозочок

В середній мозок

Г довгастий мозок

9. Якщо ви праворука людина, тренуйтесь писати або чистити зуби лівою рукою. Це ...

А злагоджує роботу півкуль

Б тренує праву півкулю

В тренує ліву півкулю

Г розвиває кору обох півкуль

10. Який із відділів нервової системи пожвавлює роботу органів в організмі учнів під час виконання цікавих творчих завдань?

А парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи

Б симпатичний відділ вегетативної нервової системи

В соматична нервова система

Г ретикулярна формація

11. «Жонглер зупинився у центрі площі, дістав три апельсини й почав ними жонглювати. Люди зібралися в коло й дивувалися грації та пластичності його рухів...» (Пауло Коельйо, «Мактуб»). Яка структура головного мозку забезпечує такі вправні рухи?

А кора великого мозку

Б проміжний мозок

В підкірка великого мозку

Г довгастий мозок

12. Укажіть назву речовини-нейромедіатора, що виробляється нейронами та викликає почуття щастя й задоволення в людини:

А дофамін

Б адреналін

В інсулін

Г ацетилхолін